Анатолій ДОВГАНЬ: «Врятувати фермерів можуть лише вони самі»

За роки незалежності структура сільського господарства змінилася кардинальним чином: замість колгоспів та КСП з'явилися численні фермерські господарства, аграрні фірми та окремі землевласники. Однак разом з тим нові утворення спіткали різноманітні неприємності, з якими вони далеко не завжди можуть впоратися самотужки. 

Саме з цією метою у лютому 1991 року в нашій країні – до речі, однією з перших – була створена громадська організація під назвою Асоціація фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ). Що цікаво, саме фермери запорізького регіону є одними з фундаторів створення цієї структури. З проханням розповісти, чим сьогодні дихає Асоціація, ПОЗИЦІЯ звернулась до голови Запорізької ради АФЗУ Анатолія Довганя.

– Одразу хочу зауважити, що і більш ніж двадцять років тому, і зараз проблеми у фермерів залишаються одними й тими самими, – говорить Анатолій Григорович. – Але головною була і є одна: розрізненість, роздрібненість землевласників. Коли у всіх своїх негараздах звинувачують владу, я цього не розумію. Вона може бути будь-якою, але якщо фермери згуртуються навколо єдиної мети – захисту села, то ніхто не зможе піти проти такої сили. Тому й необхідні такі структури, які відстоюють права аграріїв, а паралельно ще й залучають їх до активної участі в житті держави и здійсненню контролю за всією політикою щодо сільського господарства.

– Що конкретно Ви маєте на увазі?

– Потрібно створити нове суспільство на селі, точніше, відновити ту філософію, що панувала двісті-триста років тому. Ми вважаємо, що людина, яка працює на землі, має бути вільною, а взаємовідносини з державою будувати лише на рівні податків та зобов'язань з приводу життєдіяльності країни в цілому. Мушу констатувати: поки цього досягти фактично не вдається, тому що самі фермери переважно хочуть мати те, на що не заслуговують. Асоціація має працювати для них, а вони, відповідно, на благо організації. На жаль, коли всім більш-менш добре, всі забувають про своїх товаришів і колег, і тільки якщо погано – звертаються по допомогу.

– Скільки фермерських господарств наразі входять в структуру Запорізької організації АФЗУ?

– Майже дві з половиною тисячі. Безумовно, деякі більш розвинені, інші трохи відстають – ми збираємо землевласників не за принципом «хто крутіший». Те ж саме стосується районів області: припустимо, окремо стоїть Веселівський – там основне виробництво складають саме фермери, і ця територія може стати прототипом майбутнього для фермерів області. Непоганий стан справ також у Приазовському і Вільнянському районах. Сподіваємося, в інших невдовзі також зрозуміють, що сільське господарство – це фундамент української економіки.

Зауважу, що Запорізька обласна організація АФЗУ – одна з найбільш «бойових» в структурі Асоціації. У нас люди працюють самовіддано і відстоюють свої права так само завзято – це взагалі характерно для південного сходу України. Наприклад, ми провели в кожному районі зібрання з приводу відкриття ринку продажу землі і виявилося, що мало хто з фермерів достатньо обізнаний в цьому питанні. Так от, приблизно 75–80% поправок до закону про ринок землі запропонували саме запорізькі аграрії. Ми чудово розуміємо, що якщо головне багатство України перейде до рук латифундистів, простий селянин буде в неминучому програші. Втім, у крупних бізнесменів дуже сильне лобі. Але в разі прийняття закону про громадські об'єднання, одним з ініціаторів якого я свого часу став, фермери зможуть реально відстоювати свої права – адже за них цього ніхто не зробить.

– Тобто акції протесту, яки влаштовують селяни, ні до чого не призведуть?

– Знаєте, ми брали участь у подібних заходах в столиці. Однак особисто я вважаю, що бастувати – не вихід, бо крик – це тимчасова втрата розуму, тому завжди треба намагатись домовлятися. Всі знають, скільки було різних спроб з боку держави дещо притиснути селян, але ті чинили спротив до останнього. Не можна сказати, що всі можновладці не бажають співпрацювати з фермерами належним чином, але комплексного підходу не відчувається.

Україна може бути найбагатшою державою у світі, якщо в нас буде розум. Газ і нафта колись закінчаться, а ось продукти харчування будуть потрібні завжди. Тобто влада має працювати з селом в тандемі. А самим фермерам треба пам’ятати, що ніхто їм не допоможе, окрім них самих. Тільки в єдності повною мірою може проявитися сила приватних землевласників, – підсумував Анатолій Довгань.

Довідка

Асоціація фермерів та приватних землевласників України – незалежна організація, яка захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських та майже 4 мільйонів особистих селянських господарств. Метою АФЗУ є сприяння розвитку масового фермерського руху, а також сільськогосподарського виробництва в цілому. Основні напрямки діяльності Асоціації – захист прав та інтересів фермерів та налагодження роботи з регіональними асоціаціями та господарствами по всіх напрямках економічної та виробничої діяльності.

Мирослав СТРЕЛЬЦОВ