Виставка живопису "Мистецька спадщина родини Одайників" у Запоріжжі

В. І. Одайник (1925-1984) вступив на самостійний творчий шлях на початку 50-х років, молодий за віком, та зрілий за життєвим досвідом, пізнавший справжню ціну життя. Під час Великої Вітчизняної війни 17-річний юнак пішов на фронт і відважно воював у танкових частинах. Тяжке поранення ледве не завадило його палкій мрії - стати художником.

Школу реалістичної майстерності він успіш­но освоїв у стінах Київського художнього інституту. Дипломна робота 1952 року експонувалася на XI виставці образотворчого мистецтва Української PCP в Москві. Відтоді автор активно включився в художнє життя країни. Працюючи в різних жи­вописних жанрах (тематична картина, портрет, пейзаж, натюрморт), прагнув утіли­ти у своїх персонажах оптимізм, духовне багатство, працелюбність.

Провідною в мистецтві Вадима Одайника виступає лірико-героїчна тема. Подвиг нашого народу у суворих воєнних випробуваннях і трудових звершеннях правдиво відтворений у монументальних картинах "'Затишшя" (1970) та "Будівни­ки Київської ГЕС" (1963), що відкривають експозицію виставки.

              Гуцульщина відкрила художнику невичерпне джерело наснаги. З 50-х років навесні та восени він регулярно відвідував Карпати, милувався неповторною красою природи, самобутніми народними звичаями, патріархальним побутом, дивовижним народним мистецтвом. Сюїта творів про Гуцульщину, що включає "Весільні подарунки" (1970), "Троїсті музики", "Осінь у Карпатах" (обидві - 1975), ескіз до картини "В. І. Ленін серед гуралів" (1957), наповнена ліричною задушевністю й колірною поліфонією.

У творчій родинній атмосфері та прекрасному колі художньої інтелігенції (Т. Яблонська, Є. Волобуєв, С. Шишко, Б. Рапопорт та ін.) формувався духовний світ Сергія (1949 р. н.) й Оксани (1953 р. н.), котрі наслідували сімейну професію (їх мати - відомий живописець Зоя Одайник-Самойленко). Обидва здобули блис­кучу освіту: закінчили Республіканську художню середню школу імені Т. Г. Шев­ченка й Київський державний художній інститут.

Сергій займався в майстерні монументального мистецтва під керівництом метра живопису T. Н. Яблонської. Схильність до полотен великого розміру, ретельне вивчення натури, тонка спостережливість, глибоке осмислення проблем сьогодення притаманне його мистецтву. Зрілим майстром тематичної картини виступає він у полотнах "Заповідник Казантип" (1982), "Час" - інформаційна програма", "Зінаїда Корніївна разом зі собакою і хворим голубом" (обидві - 1984), представлених на виставці. Реальні життєві ситуації, наче вихоплені з життя, переросли в ретельно продумані сюжети, що зворушують думки та почуття глядача.

Творчу діяльність Сергій Вадимович успішно поєднує з викладацькою робо­тою в Державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, обіймаючи посаду доцента. У майстерні батька сьогодні працює Оксана Вадимівна, з якою нещодавно зав'язалися наші щирі стосунки. Хранителька батьківської спадщини трепетно передала в дар музею два живописних та один графічний твори Вадима Івановича. Незабаром музейна колекція поповниться новими іменами з талановитої родини Одайників: очікуємо пані Оксану на обговорення родинної виставки в кінці липня.

              Непересічна індивідуальність, Оксана Вадимівна постійно прагне до нова­торства, її невпинні творчі пошуки відзначені престижними мистецькими преміями в галузі образотворчого мистецтва - імені Ф. Кричевського (2006) та імені С. Шиш­ка (2009). У нашій колекції - 2 чудових ранніх полотна художниці, котра в 1980-ті роки здіснила поїздки на творчі пленери в Седнів на Чернігівщині та в Гурзуф. Ди­вовижні місця справили на неї враження земного раю. Поетичне осмислення дійс­ності, проникнення у духовний світ людини, висока живописна культура пронизу­ють її картини "Ранок у Гурзуфі. Валя" та "Біля вікна" (обидві - 1985).

            Багатий свій досвід Оксана Одайник,, атестована доцентом кафедри живопису та композиції, щедро передає студентам Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Активний учасник масштабних арт-проектів в Україні та за її межами, художниця має щедрий талант і до співу. Вийшов її сольний альбом "Українська пісня", аранжувальником якого виступив Владислав Галииський, засновник відомого рок-гурту "Некрополь" та ще один представник династії Одайників (зять Оксани Вадимівни).

Галина Бородай (1949-1980) - донька відомого скульптора, народного ху­дожника України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Василя Захаровича Бородая. Коротке, насичене творчістю й жіночим щастям життя випало на її долю. Але художниця встигла так багато: дала життя Дарії Одайник - спадко­ємниці сімейної традиції - та створила свій гармонійний живописний світ, непід­владний часу. Про це свідчать одухотворені, витончені композиції "Яблука" (1972), "Весною" (1977) та "Осінні квіти" (1978).

Життєдайне мистецтво видатної родини Одайників складає цілу епоху в історії вітчизняного мистецтва. Наша колекція, що поступово зростала протягом 1972-2013 років, - значно багатша, ніж зібрання творів цієї династії в Національному художньому музеїї України у Києві!

Музей працює щодня, крім неділі й понеділка, з 10.00 до 17.00. Вартість вхідного квитка - 5 і 2 грн. Контакти: 233-61-93, 34-05-42.

Адреса музею: вул. 40 років Радянської України - 76-6. Зупинка транспорту -"Універмаг "Україна".