Трибуна люду?

Суспільне мовлення в Україні запрацює з 1 січня 2015 года. Нагадаємо, Закон України №1227-VII «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» був ухвалений ВР 17.04.2014р. Суспільне теле- і радіомовлення має стати публічним інститутом, призначений задовольняти інформаційні потреби українців, залучати до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні та забезпечувати належну реалізацію конституційного права кожного на інформацію.

Своєю думкою, як працюватиме система суспільного мовлення в українському інформаційному просторі, ділиться гендиректор Запорізької обласної державної телерадіокомпанії Олександр Коваленко.

– На законодавчому рівні планується створення юридичної особи публічного права, себто Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ). До її складу цієї входитимуть Національна телекомпанія України, або Перший національний; Національна радіокомпанія України; Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба українського телебачення і радіомовлення» з мовленням за кордон, державна телекомпанія «Культура», усі обласні державні телерадіокомпанії, включаючи запорізьку. Входитимуть також державні телерадіокомпанії «Крим», Київська, Севастопольська, Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм». Загалом – 31 суб’єкт державного телерадіомовлення України.

– У чому місія суспільного мовлення?

–Призначення суспільного мовлення – подавати радіослухачеві, глядачеві неупереджений продукт, у створення якого не втручається влада. І як знайти джерела фінансування у подальшій перспективі, для мене особисто є питанням. Тому зараз завданням номер один на рівні Києва є створення Наглядової ради при НСТУ. До її складу мають увійти представники громадських організацій, і саме це стане ключовим органом, який призначатиме, контролюватиме керівництво НСТТУ і, власне, впливатиме на редакційну політику. Цим питанням зараз займається Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення. Але їй висловили недовіру, вона наразі не сформована, і у парламенті триває процес її розформування.

–Яким чином функціонуватиме НСТУ та за якими регламентуючими законами?

– Я щойно повернувся з Міжнародної конференції «Від державного до суспільного мовлення», її організатор «Перший національний» за сприяння уряду Канади та інших неурядових західноєвропейських інституцій. Так от на конференції було озвучено, що на даний час має бути реорганізація, або злиття у одну юридичну особу. Присутній на конференції прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відмітив, що структура називатиметься «Публічне акціонерне товариство».

Тобто на рівні регіонів не буде повноцінних державних телерадіокомпаній, які нині існують, а лише представництва, філії, кореспондентські пункти для НСТУ. На мою думку, у даній ситуації регіони, громада втрачають свого мовника. Корпункт працюватиме на НСТУ, яка складатиметься з п’яти каналів. Два – телевізійні – культурний і просвітницький, і три – радіоканали – культурний, просвітницький і молодіжно-розважальний. Таке прописано в законі. Але як це функціонуватиме, поки що невідомо.

Щодо існуючого закону, на думку експертів, фахівців, він не є досконалим, тобто з розбіжностями, починаючи від конституційних норм і завершуючи кодексами – господарським, цивільним, бюджетним тощо. Таким чином, із законами, які регламентують діяльність у інформаційній сфері, є певні проблеми.

–За рахунок яких коштів утримуватиметься НСТУ?

– Законодавчо зафіксовано видатки на утримання цієї структури і розписані на чотири роки. Це має бути 0,2 відсотка із загального фонду держбюджету. За розрахунками фахівців – орієнтовно близько 600–700 млн. грн. на рік. Цього на утримання, може, і достатньо, але на розвиток – навряд чи. Якщо використовувати західний досвід, наприклад, Великої Британії, там існують різні форми фінансування – починаючи від абонентської плати, за якої громадяни свідомо сплачують обраний продукт, контент, плюс введення обов’язкового податку. Існують змішані форми із залученням бюджетних коштів, наприклад, у Литві та Грузії.

Незважаючи на те, що законодавчо вказані чіткі терміни початку роботи НСТУ, є побоювання, чи встигне запрацювати система як юридична особа до вказаного часу, а щоби було держфінансування, то це формування має завершитись до кінця літа, адже до 15 вересня Кабмін подає у ВР проект держбюджету на наступний рік. Там чітко мають бути прописані видатки на утримання НСТУ.

Також чи встигнуть сформувати Наглядову раду, оскільки, безсумнівно, почнуться шалені дискусії і з боку депутатського корпусу, і громадських організацій, проведення усіляких публічних конференцій, які не завжди проходять цивілізовано.

Крім цього, виникають ризики, пов’язані з переобранням парламенту та нинішнім внесесенням змін до Конституції тощо.

– Чи усі працівники регіонального телерадіомовлення будуть в подальшому задіяні у процесі?

– На вищезгаданій конференції називали цифри, за якими загалом у сфері державного телерадіомовлення працюють понад 10 тисяч осіб. На жаль, на конференції ми не почули відповідь, яка доля чекає на регіональні держтелерадіокомпанії. На мій погляд, у даній ситуації нас «одружили без нас». Нас фактично ліквідують, знищать. За цим формально-правовим пунктом ми втрачаємо самостійність. Одразу виникнуть проблемні питання з майном, землею, частотним ресурсом, ліцензуванням, а головне – із штатним персоналом. Отже, ваше питання для мене також – питання.

Ідея суспільного мовлення – на часі, проте державні мовники – заручники ситуації. Ми на держбюджеті, отримуємо з нього зарплату, таким чином, ми «на гачку у держави».

– Щодо нещодавно проголошеної президентом децентралізації влади виникає питання, через який інформаційний ресурс місцевій владі спілкуватись з громадою? Чи не спричинить поява НСТУ синдрому «німої влади»?

– Особисто я бачу поступовий розвиток телерадіокомпанії від державної до комунальної чи змішаної форми, з акціонуванням. Якщо телерадіоресурс утримується на бюджеті, то він не зможе рухатись далі. Тому без інвестора тут не обійтись. Державне телерадіомовлення критикують. Але мало хто, крім державних, висвітлює актуальні питання і надає ефір для дискусій.

В контексті децентралізації, коли обіцяно більше самостійності регіонам, регіональні телерадіокомпанії мають стати громадськими. У такому разі місцева громада може використовувати їх за власними потребами. Це має бути бажання громади в подальшому впливати і, зокрема, на редакційна політику.

Хоча, напевно, щодо таких ініціатив треба поцікавитись у місцевої громади.

Наталія НЕСТЕРЕНКО, фото автора