Проти «міфічних» норм споживання

Роками в Україні ніяк не вдається наповнити реальним змістом Конституційні норми щодо розвитку та поглиблення місцевого самоврядування. Декларативність більшості статей розділу Х

Це головним чином стосується багатостраждальної сфери ЖКГ. Що тільки не виробляли з нею за роки незалежності – криза в ЖКГ тільки поглиблюється.

Власним баченням шляху виведення соціально-важливої сфери із кризи на сторінках ПОЗИЦІЇ ділиться народний депутат України ІІІ–VІІ скликань Ярослав Сухий.

– В чому головна причина невпинного занепаду житлово-комунальної сфери в Україні?

Насправді ж відповідь стосовно тарифів лежить не в площині «гарний чи поганий» міський голова, не в площині персонального складу депутатського корпусу. ЖКГ не може успішно функціонувати поза межами зведеного енергетичного балансу країни. Так от – за всі роки незалежності України об’єктивний загальнодержавний енергетичний баланс жодного разу не був сформований!

В першу чергу це стосується енергетичного та житлово-комунального комплексів, стан справ в яких на сьогодні визнано критичним та таким що загрожує соціально-економічній та національній безпеці в цілому.

Держава повинна усвідомлювати і регулювати стан власних ресурсів на науково обґрунтованому рівні. Під час дослідження світового досвіду організації моніторингу енергетичних потоків були виявлені певні особливості забезпечення енергетичних балансів розвинутих країн світу. Вони свідчать: у більшості країн функції зі збору та обробки відповідних даних здійснюють незалежні державні національні агенції, у співробітництві з науково-дослідними центрами та асоціаціями виробників.

На сьогодні в Україні моніторинг обсягів енергоспоживання здійснюється на основі системи недосконалої статистичної звітності. Наявні інформаційні бази міністерств і відомств мають розбіжності та ведуться для забезпечення різних цілей.

Усунення існуючих дисбалансів в економіці можна вирішити. Для цього Національна академія наук України розробила цільову Єдину Державну Систему Моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання і оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги. Для її впровадження необхідні правові, економічні та організаційні засади функціонування даної розробки що і стало предметом законопроекту, який неодноразово пропонувався до розгляду у ВР (№ 9572-VI).

Зрозуміло, це впливає не лише на конкурентоспроможність вітчизняної продукції, але і на соціальну політику – особливо це відчувають найменш захищені версти населення. Громадяни змушені сплачувати не за фактичні об’єми та якість ресурсів і послуг, а за «міфічні» норми споживання, які пред’являють платіжними дорученнями до сплати (за метр квадратний, або на людину тощо). Перш ніж приймати рішення щодо підвищення рівня цін і тарифів до економічно обґрунтованого рівня, держава повинна привести у відповідність енергетичні та фінансові потоки на ринках енергоресурсів, особливо тих, що відносяться до природних монополій, уніфікувати їх до середньо ринкових цін по категоріям споживачів.

Впровадження ЄДСМ виробництва, постачання, транспортування, споживання і оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги відповідає завданням, визначеним у соціально-економічних програмах президента України та уряду. До речі, це також стане позитивним сигналом для міжнародних партнерів України, оскільки спрямоване на виконання основних вимог ЕС та МВФ щодо реформування енергоринку та впровадження економічних реформ.