Регистрация    Войти
Авторизация
» » » » Сергій БЄЛІКОВ: «Ректорат жодним чином не тисне на права студентів»

Сергій БЄЛІКОВ: «Ректорат жодним чином не тисне на права студентів»

Категория: Общество, Регион
Сергій БЄЛІКОВ: «Ректорат жодним чином не тисне на права студентів» Минув традиційний час останніх дзвоників. Червень додав нового клопоту вчорашнім учням. ЗНО, конкурсний вступ до вузу. У вузівській освіті на сьогодні спостерігається низка змін, яка свідчить про те, що система стає не такою, як ще пару років тому. До якої alma materзайдуть недавні школярі і до яких несподіванок їм готуватись?
 

Про це дізнаємось із інтерв’ю з ректором Запорізького національного технічного університету депутатом Запорізької обласної ради Сергієм Бєліковим.

 

– Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, здається, знов ламає стипендіальну систему. Вона повідомила, що порядок нарахування студентських стипендій передбачатиме перенос з рівня спеціальності на рівень факультету. Але на факультеті можуть бути спеціальності з неоднаковим навантаженням. Тому, ті, у кого складніше спеціальність у програшній ситуації?

– Міністр, запроваджуючи таку новацію, наближається до оптимуму. Взагалі це потрібно робити по університету в цілому і не замикатись на окремо взятій спеціальності, групі та навіть факультеті.

 

Зараз студенти конкурують за стипендію лише зі своїмиодногрупниками. А після реформи Гриневич їм доведеться рівнятися на інші групи, де, цілком ймовірно, потрібно менше зусиль для отримання позитивних оцінок. Чи не спричинить єдиний рейтинг на весь факультет, запропонований МОНУ, ефективніше скоротити стипендіатів? Ми вже не говоримо в цілому про вуз.

– Так, ступінь складності різний, але при тому, на мій погляд, маємо відходити від «традиції» давати стипендії студентам із задовільними оцінками. Уявіть, на якійсь спеціальності чи факультеті усі отримують сесійну оцінку «3». То й що, обирати серед них кандидатів на стипендію? Таке не притаманно жодній освітній системі. Навіть у ліберальній радянській посередні студенти стипендій взагалі не отримували. Середній бал 4.0 був таким собі обмежувачем. Сьогодні, зважаючи на нову систему, 4.0 вже не гарантує отримання стипендії. Хоча є необхідна умова – рішення вченої ради. Та й воно недостатнє, оскільки розрахунки вестимуться, виходячи із 100-бальних показників. «Чотири», скажімо, ємністю 89 балів і «чотири» у 75 балів – це, погодьтесь, різні «добре»: оцінювані наближено до «трійки» чи на впевнену «четвірку» або трохи недотягнена до «відмінно». Звісно, це тонка грань, якою доводиться балансувати.

 

На початку дана система зазнавала не одну правку. У грудні 2016 року на засіданні профільного Комітету Верховної Ради ректори вносили пропозиції щодо введення системи нарахування стипендій з нового навчального року-2017–2018. На сьогодні є вже цифра – 40–45 відсотків стипендіальних нарахувань. Вважаю, що в межах університетської автономії вчена рада в змозі реалізувати таку новацію. А скористатись правом отримати стипендії залежить вже від студента.

 

– Є ще студенти зайняті підняттям престижу вузу на різних змаганнях. Їм складніше конкурувати у навчанні.

– Вірогідно, 10% додасться за активність у студентському житті, спортивні показники. Тиждень тому наші баскетболісти стали призерами Всеукраїнської студентської баскетбольної ліги. Це, безперечно, досягнення. Те, що наші хлопці стали бронзовими призерами і 16–18 осіб отримають «майстрів спорту» варто додаткових 10 балів як результат їх перемог не тільки у навчанні.

 

На рівні ЗНТУ також спостерігається неабияка активність, наприклад, у проведенні чемпіонату університету із гандболу. Після перших змагань цим видом спорту зацікавились одразу кілька десятків студентів, і зараз усі вони грають в аматорській лізі. Для них, зрозуміло, цей напрям не є сенсом життя, але вони із задоволенням підвищують власний фізичний рівень, тренуючись 2–4 рази на тиждень. У свою чергу адміністрація заохочує їх захоплення, забезпечуючи сприятливі умови. Те ж саме стосується і конкурсів краси, «Студентської весни», участі наших студентів в дружині з охорони громадського порядку «Щит», започаткованої 1995 року.

 

Оці додаткові 10 балів, тобто 10% до рейтингу, сподіваюсь, є потужним стимулятором до громадської активності наших студентів.

 

– Чи готові самі студенти до випробування рейтингом?

– Система, яка практично вводилась заднім числом новою урядовою Постановою, коригувалась кілька разів в плані підбору дефіцитних спеціальностей. І мені незрозуміло, чому, скажімо, на спеціальності приміром «колесно-гусеничні машини» стипендії вищі, ніж на спеціальності «комп’ютерні науки і технології». Тут різний рівень мислення, інформатика – складна наука, та чомусь в категорію підвищених стипендій не попала. Хто автор переліку – таємниця.

 

– Може, справа у великій кількості охочих вчитись на «інформатиці» і відповідна кількість держзамовлення? То й через це і була нівельована ідея «наукоємності» програмування через її затребуваність?

– Дійсно, колись, ще за 1990-х років, був рівномірний набір. На усі спеціальності формувалось по 3 студентських групи кількістю 75 осіб. Останнім часом на один фах бюджет встановлює 10 місць, на інший – 60. В десятку кращих потрапляють, дійсно, найсильніші абітурієнти. Такі є на кожному факультеті і цілком виправдано, що у них є усі підстави отримувати в подальшому підвищену стипендію.

 

– І яким же чином реалізувати систему 40–45%? Тобто усім кращим коштів, виявляється, не вистачить?

– Так, вірогідна «десятка» може скласти сесійні іспити на «відмінно». А ми і з них маємо обрати чотирьох «най-найкращих». А на іншій спеціальності, іншому курсі – таких не спостерігається. Є ще жорсткіша регламентація: наприклад, у групі один «бюджетник». Ми ж не можемо призначити йому пів-стипендії… А якщо два – то змушені обрати максимум одного.

 

Тому пані міністр освіти і науки вважає, що поправки до стипендіальних нарахувань, які ми обговорювали вище, дозволять справедливіше складати списки стипендіатів, оскільки групи за спеціалізацією, на її думку, надто малі і нерівні за якістю навчання.

 

Вважаю, що показник 45% має бути у розпорядженні вченої ради та студентського самоврядування. До речі, стипендіальна комісія складається із 50+1% студентів, тобто більшості. Тому я впевнений, що жоден представник ректорату не зацікавлений, щоби утиснути права студентів. Я, власне, тільки за те, щоб студенти отримали те, на що заслуговують. Вони достатньо обізнані для розуміння, де міститься правда.

Врешті важко полемізувати про те, чи достатньо 40–45% сьогодні. За пострадянських часів вважалось нормою 70-відсоткове стипендіальне забезпечення у вузі. Туди ж входило і соціальне утримання, яке сьогодні винесено за межі вузу, і в цьому я не вбачаю доцільності.

 

– Чому?

– По суті, ми забезпечуємо заяву студента, що претендує на соціальну стипендію, складаємо реєстр та направляємо до органів соцзабезпечення. З жовтня має запрацювати єдина система з верифікації. Тобто процес необґрунтовано подовжується. Сенсу у такій обтяженій процедурі я не вбачаю. Врешті гроші на соцстипендії надходять до нашої бухгалтерії, яка їх направляє на студентські картки. Головне, на мій погляд, щоб студент отримав соціальну стипендію.

 

– Цього року ЗНТУ випускає останнього спеціаліста. Чи відбудуться освітні зміни на рівні бакалаврату?

– Ні, бакалавр є базова (незакінчена) вища освіта. В червні ми вручимо дипломи нашим спеціалістам, які прирівняні до магістерських. Віднині, для отримання повної вищої освіти доведеться вступати в магістратуру і провчитись півтора роки.

 

– Відомо, що ЗНТУ опікується кількома коледжами. В світлі реформування освіти чи не спіткає в подальшому їх доля системи ПТО?

– У нас широкий діапазон підготовки, і цілком природньо, що університет переймається долею наших коледжів. У нас їх – 5 технічних і 1 гуманітарний. Неприпустимо те, що зроблено із системою профтехосвіти. Тобто, по суті, довели її до «точки кипіння», а потім почали думати, що з цим робити – чи надати субвенцій, субсидій і таке інше. Думати треба про реформування, яке має йти не зверху, а відповідати регіональним потребам.

 

Запорізькі і облрада, і міська мають вирішити, чи у змозі вони взяти на себе утримання згаданих вами навчальних закладів. Частина із них фінансується з обласного бюджету, власне педагогічний коледж. Решта – завдяки держбюджету, сподіваємось, так буде і надалі. Тим більш, що ВР, за підтримки запорізьких нардепів В’ячеслава Богуслаєва, Олександра Романовського тощо, ухвалила збереження прийому на ступінь молодшого спеціаліста до 2019 року. Тобто це дозволяє коледжам нормально функціонувати. Але за умови, що форма фінансування залишиться такою ж. Ми не будемо заперечувати, якщо коледжі стануть підвідомчі вузам – за умови збереження державного бюджетування.

 

Продовження розмови з ректором – у наступних номерах ПОЗИЦІЇ

 

 

Наталія НЕСТЕРЕНКО, фото автора

 

Источник Позиция

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.