Реєстрація    Увійти
Авторизація
» » » » Питання тижня

Питання тижня

Категорія: Позиція » Статті » Політика
Питання тижня На початку червня у Верховній Раді було зареєстровано оновлений законопроект №5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Обговорення проекту поки у процесі, та у понеділок найбільш просунуті українські науковці, журналісти, письменники і перекладачі закликали владу «скористатися історичним шансом» та ухвалити документ. Відповідне відкрите звернення розміщено в інтернеті та на деяких сайтах.
 

Автори та підписанти звернення наголосили, що цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції, в якій йдеться, що «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Мовою середньої, вищої освіти та науки протягом десятиліть є українська. На ній виховано і зросло не одне покоління українців. Наша мова, безумовно, красива, нею спілкуватись – суцільне задоволення. Та чи потребує вона такої пильної, якщо не сказати штучної, підтримки? Адже число мовців – близько 45 млн, більшість з них живе в Україні. І як реалізується закон «Про вищу освіту» стосовно мови у вищих навчальних закладах?

З такими для сьогодення небанальними питаннями ПОЗИЦІЯ звернулась до керівників авторитетних українських вузів.

 

Професор Сергій БЄЛІКОВ, ректор Запорізького національного технічного університету:

– Освітні системи в різних країнах неоднакові. Скажімо, в Бєлграді сербська мова, культура, історія вивчається в межах шкільної програми, і згідно з університетськими програмами студентам на згаданих дисциплінах увага не акцентується. Якщо у нас йдеться про 12-річну середню освіту, то потрібно реформу реалізувати комплексно. Тоді б ми більшу увагу приділяли вузькій спеціалізації, залишивши загальні дисципліни на відкуп середній школі.

 

Візьмемо українську лексикологію – надзвичайно важливу річ, коли йдеться про термінологію. Одна річ – літературно унормована мова Котляревського, Шевченка, та інша – технічна мова, котра, об’єктивно, не існувала у республіках колишнього СРСР. Відповідно в Україні застосовувалась англо- або російськомовна термінологія. Почасти локальні спроби перекласти англійську або російську технічну термінологію призводили до відвертого, вибачте, глузування над словом. Це стосується зокрема спроб українізувати звичні вуху терміни.

 

Колись, ще на початку впровадження української термінології у наукове мовлення, мене не полишив байдужим напис на одному з кіосків у тоді ще Дніпропетровську: «Shop-мрія» – просто якась недолуга «солянка». У якості приклада ще згадаю: на одному міжнародному форумі одна із доповідей звучала так: «Апроксимація законодавства України до вимог Європейського союзу». Тут проявляється недоречне захоплення іноземними термінами. Відверто, для мене «апроксимація» пов’язана з математикою, що синонімічно слову «наближення». Просто красиве звучання.

 

Інтернаціоналізми посідають гідне місце у сучасній українській літературній мові, і технічна термінологія не є винятком. Чи не простіше в такому разі перейти на англійську, якщо важко підібрати відповідник? Інтернаціональне слово «аеропорт» навіщо замінювати літовищем? За принципом відмовитись від загальноприйнятних термінів – вважаю не зовсім правильно. У напрямку перекладу ми ведемо дуже плідну роботу. Велику підтримку відчуваємо від підприємства МОТОР СІЧ у особі його президента Вячеслава Богуслаєва. За його сприяння було надруковано низку багатомовних термінологічних словників. Подаються терміни, приміром, у галузі металознавства, і одночасно пропонується мовна версія – англійською, французькою мовами тощо.

 

Видання з інженерії поверхні також багатомовне, де дійсно тлумачаться терміни. В цьому напрямку роботи нам важливо розвивати українську технічну мову, щоби не отримувати перекосів, коли хочеться сміятися, замість нормального сприйняття слова.

 

Щодо звернення науковців, вважаю його слушним. При цьому зазначу, що Міносвіти та науки зрідка, у порівнянні з минулими роками, збирає ректорів. Інтернет – це добре, але проведення конференцій для керівників вузів, як це регулярно відбувалось раніше, на мій погляд – традицію варто продовжити.

 

Професор Володимир КЮРЧЕВ, ректор Таврійського державного агротехнологічного університету:

– У нас є закон «Про вищу освіту», де прописано, що мова вищих навчальних закладів є винятково державною. Звісно, ми ще до його прийняття абсолютно усе – діловодство, методичне забезпечення, лекції – ведемо державною мовою. Усі навчальні посібники, що за останні десять років видані і видаються на базі ТДАТУ, суто українською мовою.

 

У нас не буде жодних проблем у разі нормативного посилення мовного закону.

 

Але маю зазначити, що просто так одностайно змусити людей спілкуватись українською, якщо вони усе свідоме життя думали і розмовляли російською, безумовно, буде складно. А стосовно занять – усе державною мовою, і це не обговорюється.

Викладачі нашого університету спілкуються державною, студенти, у більшості з нашого регіону, закінчували українські школи. Для них це не є проблемою.

 

Користуючись нагодою, скажіть, на яку долю чекати ПТО і коледжам у світлі реформування освіти?

– Прораховуються різні варіанти отримання середньої освіти на базі 9 класів. Середня, звісно, – за рахунок дотацій із державного бюджету. Далі отримання робітничої професії буде ділитись за затребуваністю держави і фінансуватись за держрахунок. А ті, що потрібні регіону, – за кошти обласного бюджету.

 

У нас у Мелітополі було п’ять ПТУ, лишилось два. У структурі нашого вищого навчального закладу коледжи – Василівський Таврійського державного агротехнологічного університету, відповідно Оріхівський, Ногайський, Новокаховський, що у Херсонській області, Бердянський, Мелітопольський. На сьогодні вони успішно працюють, фінансуючись із держбюджету окремим рядком.

 

А взагалі, чекаємо на базовий закон про освіту, що вже прийнятий в першому читанні.

 

Джерело Позиція