Знову? Українці сортуватимуть сміття

Тільки під офіційними звалищами в Україні «поховано» 43 тис. кв. км, що дорівнює площі Данії. Кожен українець щодня додає до цієї кількості мінімум кілограм мотлоху. За словами екологів, 40% сміття – це цінні вторинні ресурси, такі як папір, скло, метал і полімери.

Деяким видам відходів можна відразу подарувати «друге життя». Наприклад, синтепон – це готовий наповнювач для дитячих іграшок, подушок, ковдр і одягу. З алюмінієвих банок можна зробити рами для велосипедів і цвяхи, за кордоном з них роблять навіть деталі для літаків.

Кілька років тому у Запоріжжі для мешканців багатоповерхівок запроваджувалась програма із сортування сміття. У місця для збору відходів завезли кілька контейнерів, щоби люди кожен вид сміття кидали у відповідну тару. Звісно, так воно і було – наші громадяни відповідальні, на кожну новацію щиро відгукуються і словом, і ділом. Особисто я ретельно відбирала пластик від харчових відходів, окремо також струшувала пилозбирач із пилососу.

Який же був наш подив, коли через деякий час тоді ще «Ремондіс» (зараз – «Умвельт»), точніше його робітники, закидали оте все, що ми сортували у контейнери, у одну вантажівку і спокійнесенько від’їхали до наступних контейнерів. Побачивши, що сортуй-не сортуй, а сміття попадає у одну купу, ентузіазм городян повільно зійшов нанівець, і зараз у контейнери для сміття летять пакунки-асорті із скла, ганчір’я тощо. Тільки жебраки ранковими днями з традиційною наполегливістю вилучують із відходів корисні для себе речі.

Отже, щоби реалізувати нагальний на сьогодні закон «Про відходи», треба виробити правила поводження із сміттям, перш за усе, для підприємств, що займаються утилізацією відходів.

Источник Позиция

Наталія ЄРМАКОВА