Освітня реформа по-новому

 

Інклюзивне навчання

Що це таке – спроба заховати за термінологією незрозумілі слова, або дійсно, реальні зміни у системі освіти? За першим розділом у загальних положеннях затвердженого законодавства, інклюзивне навчання визначається «системою освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, з врахуванням багатоманітності людини, й ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників».

 

Говорячи простою мовою, це спосіб процесу здобуття знань, розрахований на дітей з особливими освітніми потребами. Якщо раніше діти, які мають фізичні вади здоров’я, були обмежені у можливості отримання освіти, то зараз згідно із указами президента України та постановою Кабінету міністрів від 9 серпня 2017 року №588, були внесені зміни та поправки, за якими керівникам загальноосвітніх навчальних закладів надається право ухвалювати рішення щодо організації класів з інклюзивним навчанням – на підставі заяви батьків дитини або законних представників дитини з особливими потребами.

 

Програма інклюзивного навчання передбачає індивідуальну систему навчання, розроблену для окремої дитини з урахуванням її особливостей психофізичного розвитку. Таким чином, держава сподівається на розвиток ефективності навчально-виховного процесу дітей з особливими потребами.

 

Слід зазначити, що в рамках освітньої реформи держава розпочала національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки. Щодо цієї перебудови в країні передбачається реформа інтернатного виховання дітей. Деінституціалізація – так називається фундаментальне перетворення такої системи навчання.

 

Влада обіцяє не закривати повністю інтернати, а створити сприятливі умови для розвитку дітей, які проживають у сім’ях зі складними життєвими обставинами, зокрема, забезпечити родини необхідною допомогою, задля того, щоб батьки не віддавали своїх дітей у такі виховні заклади.

 

Нова українська школа

Однією із ланок нової освітньої реформи став перехід на «Нову українську школу», або НУШ. За новим стандартом, загальноосвітні школи переходять до 12-річної форми навчання. Від галасу, спричиненого цією новацією, досі «круги по воді».

 

Отже, середньо-освітній процес, відповідно до закону, поділений на три складові: початкова школа (1–4 класи); базова середня школа (5–9 класи); профільна середня школа (10-12 класи). За задумкою влади, освіта таким чином стане більш ефективнішою на тій підставі, що з доданням у шкільну програму ще одного року навчання в учнів з’являється можливість зорієнтуватися і визначитися у професійному сенсі. Буцімто раніше в таких можливостях для розвитку вони були обмежені.

 

Сучасна система освіти передбачає скорочення основних 22-х шкільних дисциплін до 9-ти. Як вважає Міносвіти, це робиться з метою більш продуктивнішого плану навчання та зняття інтелектуального навантаження на учнів. Як це вплине на розвиток науки, передбачити зараз складно, потрібен мабуть час, аби усвідомити зміни. Тоді будуть наявні результати цих перетворень. Головне, щоб із впровадженими змінами не прийшло запізніле каяття.

 

«Дуже складно передбачити як воно там буде… Тому що та структура, яку пропонує НУШ, досконально ламає всю систему освіти. А вона, на мій погляд, була досить розумною. Тим не менш, вважаю, що поки не слід давати гучних заяв, необхідно зачекати, все перевірить час», – коментує депутат Запорізької міської ради, заступник голови комісії з питань освіти, науки, культури, спорту, молоді й туризму Людмила Кругла в ході комісії з питань освіти, науки, культури спорту молоді й туризму, що відбулась у Запорізькій міськраді минулого тижня.

 

Варто наголосити, що на розвиток новітньої освіти у Запоріжжі державою була виділена субвенція у розмірі 1,117 млн грн тільки на фабрику друку (це освітня новація, у яку входить забезпечення шкільних класів ламінаторами, принтерами та ноутбуками – ред.), і це не рахуючи інших наукових потреб.

 

Щодо реформування освіти в Україні ПОЗИЦІЯ спитала думку директора Запорізького навчально-виховного оздоровчого комплексу школи №110 Аркадія Демченка, якому належить впроваджувати її у життя:

 

«Якщо вас цікавить моя думка в загальних рисах стосовно нової реформи освіти, то я її підтримую. Починається НУШ з першого класу. Йдеться про те, щоб навантажувати дітей мінімально – я це схвалюю. Головне, що тут на перше місце ставиться не знання, а комфорт учня. Дитина приходить до школи і вона має почуватись зручно», – розповів керівник навчального закладу.

 

Директор вважає, що наша освітня система давно потребує змін та переходу з радянського способу навчання на сучасний. Але як воно втілюватиметься в дію, говорити ще зарано, треба подивитись згодом на результати.

 

Зміни «виші» не минули

Відповідно до внесених змін в закон щодо вищої освіти, замість чотирьох років навчання на бакалавраті, реформою передбачено скорочення терміну до трьох років. Невже влада вважає, що студенти марно витрачають час на академічне навчання?

 

«Добре це чи погано, я не знаю, але для університетів це буде критично! Чому? Тому що бакалаврат завжди тривав чотири роки, а якщо рік випадає, випаде і кількість годин, як наслідок, скоротиться фінансування тощо. На мій погляд, до цього треба готуватись», – поділився думкою щодо поставленого питання проректор Запорізького національного університету з науково-педагогічної та навчальної роботи Олександр Гура.

 

Також реформа не оминула такого питання як класифікатор професій. За новою постановою, предметні дисципліни – хімія, фізика, біологія, географія, екологія та астрономія – будуть об’єднані в один предмет: «Людина і природа», зазначає сайт Освіта.UA із посиланням на Міністерство освіти і науки України. А це означає перепідготовку кадрів, що теж позначиться на програмі навчання у закладах вищої освіти.

«З цим ми зіштовхнулися стосовно питання професійної підготовки… Ми роками готували фізиків, хіміків, а от виникає зараз питання: як рухатись далі? На сьогодні в школах є проблема підготовки учнів з природничих наук. І коли замість вчителів фізики, хімії ці дисципліни вестиме вчитель з природничих дисциплін, то відповідно і нам доведеться перебудовуватись. Цього року ми вже запустили такий пілотний проект», – доповнив проректор.

 

Отже, питання освітньої реформи залишається відкритим і робити якісь висновки, мабуть, ще зарано. Має минути деякий час, щоб побачити результат цих перетворень, а поки «вчимось і ще раз вчимось»… Може, навіть і на помилках.

 

Олексій ВЛАСОВ, фото автора

 

Источник Позиция