Реєстрація    Увійти
Авторизація
» » » » Тетяна ОЗЕРОВА: «Сенс сертифікації – знайти агентів змін нової української школи»

Тетяна ОЗЕРОВА: «Сенс сертифікації – знайти агентів змін нової української школи»

Категорія: Суспільство, Регіон
Тетяна ОЗЕРОВА: «Сенс сертифікації – знайти агентів змін нової української школи» Міністерство освіти і науки України в рамках реформування шкільної освіти має намір посилити кваліфікаційні вимоги до вчителів. З цією метою по країні стартувала добровільна сертифікація педагогів початкових класів.
 

Підтвердження професійної відповідності вчителів – в українській освіті нове явище, і відбувається в рамках творення Нової української школи. Тому за більш детальним коментарем щодо цієї новації ПОЗИЦІЯ звернулась до директора департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Тетяни Озерової.

 

– Тетяно Ярославівно, розкажіть про механізм добровільної сертифікації вчителів.

– Поняття сертифікації вчителів міститься в новому Законі України «Про освіту». По суті, ставиться мета не тільки підвищити майстерність вчителя педагогічної освіти, а й вмотивувати його фінансово. Вчитель, який пройшов сертифікацію, отримає відповідне свідоцтво і набуває права на підняття заробітної плати на 20 відсотків протягом трьох років дії сертифіката.

Порядок сертифікації був ухвалений у грудні минулого року, і передбачає три етапи її проходження протягом 2019 року: експертна оцінка професійних компетентностей учасника проекту засобом вивчення його роботи; самооцінка власної педагогічної майстерності вчителя (для цього створюється електронне портфоліо) та оцінка знань і вмінь учасника засобом незалежного тестування (відбудеться восени, під час шкільних канікул). Програма ще розробляється, ми не знаємо, що в ній буде закладено, але вже відомо, що туди увійдуть питання і з педагогіки, і з психології, і жодним чином чиновники в цей процес не втручаються. Тобто ми не готуємо питання та не впливаємо на проведення зовнішнього незалежного оцінювання вчителів.

 

У 2019 році Міносвіти проводить тільки апробацію механізму, в рамках пілотного проекту. Це час для вдосконалення технології проведення сертифікації, також треба подивитись, як на таке зголошуються люди.

 

– Чому у проекті беруть участь тільки вчителі початкових класів?

– Кваліфікаційно-професійний стандарт затверджений саме для вчителя початкових класів. Це перший крок реформування, надалі буде розроблено такий самий стандарт для вчителя базової і старшої школи.

 

– Для участі у добровільній сертифікації кожному регіону встановлена своя квота в залежності від кількості педагогів. Яка надана Запорізькій області і як її заповнено?

На нашу область квота склала 38 вчителів. Ми хвилювались, чи підуть освітяни нашого регіону на добровільну сертифікацію та були приємно здивовані, що без будь-якого тиску в перші три дні від початку реєстрації 15 січня (тривала до 1 лютого – ред.) квота на допущення до проходження сертифікації була повністю заповнена вчителями Запорізької області. Навіть не вистачило на усіх бажаючих.

 

Ми переймались щодо якості подання електронного портфоліо під час реєстрації. Треба було завантажити також і відео про себе. Тож коли ми побачили, що вчителі окрім електронного портфоліо зареєстрували свої блоги, показали на своїх сайтах власні напрацювання, ми зрозуміли, що саме найкращі вчителі пішли на добровільну сертифікацію.

 

– Хто вивчатиме досвід вчителя за місцем його роботи і чому буде оцінено процес навчання, а не його результат?

– Професійну компетентність вчителя вивчать не чиновники, а експерти, які складаються із вчителів, що мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «учитель-методист». Держава вже виділила кошти на їх навчання супервізорами за методикою нової української школи. Після відбору галузеві експерти від’їжджатимуть за місцем роботи вчителів, щоб вивчати їх досвід.

 

Щодо питання, чому вивчатиметься не результат, а процес навчання, то тут дуже важливо побачити систему і досвід роботи вчителя. Одна справа – бути присутнім на уроці чи контрольній для звіту та галочки, і друга – побачити, як вчитель зможе організувати клас, як розкривається його компетентність за новими методиками. Сенс сертифікації – знайти тих агентів змін нової української школи, які вже сьогодні можуть стати лідерами змін в реформуванні освіти і збирати таких же вчителів в педагогічні спільноти, громади, тобто вчитись самим і вчити інших у форматі «Я вмію – я тебе навчу». Бо вчителям початкових класів довелось дуже швидко змінюватись і зараз ми бачимо когорту педагогів, що пройшли відповідні курси та тренінги, стали супервізорами, які вже мають інший погляд на те, як має відбуватись навчання.

 

– На яких засадах працюватимуть експерти?

– У цьогорічний державний бюджет закладені гроші на їх навчання і оплату праці. Пропонується оплачувати годину-урок, годину-спілкування із вчителем та якщо є потреба провести анкетування в школі, то додається ще година. Наразі чекаємо розпоряджень від профільного міністерства.

 

– Чи фінансуються державою приватні школи?

– Якщо приватна школа має ліцензію надання освітніх послуг, то вона працює за державними стандартами – освітні програми затверджені Міністерством освіти і науки України, і такі школи надають документи про освіту саме державного зразка. Чим відрізняється приватна школа від комунальної і державної? Тільки тим, що засновником установи є або громадська організація, або приватний підприємець, який вирішив створити і розвинути цю школу. За рахунок цього акціонерного товариства і утримується заклад освіти. Або батьки здають кошти і таким чином беруть участь в утриманні школи. На території Запорізької області – сім приватних шкіл.

 

Отже, якщо приватна школа відповідає державному стандарту загальнообов’язкової середньої освіти, то держава має визнати, що є ліцензований партнер, який надає освіту і, до речі, розвантажує освітні заклади інших форм власності. Тому в законі прописано про відсутність дискримінації між будь-якою бюджетною установою та приватною, тобто набуття освіти оплачується із державної казни. Вчителі отримують зарплату за рахунок освітньої субвенції, що закладена в держбюджеті. Такого ще не було за історію української незалежності.

 

Ми вивчали європейський досвід, де приватних шкіл дуже багато. Там засновники таких закладів підписують контракт з державою на виконання відповідних стандартів. У нас такий механізм поки відсутній, і ми ще не знаємо, чи за контрактом працюватимуть такі школи, чи за заявою. Чекаємо на чіткий порядок розподілу фінансів. Зауважу, гроші на рахунок облдержадміністрації вже надійшли і сподіваємось, що у квітні це питання буде вирішено і заклади отримають свої кошти. Те ж стосується і закладів професійно-технічної освіти, і коледжів – оскільки вони також надають середню освіту.

 

– Раніше перевірки шкіл відбувались з боку територіальних відділів освіти. Хто зараз здійснює контролюючі функції?

– Сьогодні виконання контролю покладено на Державну службу якості освіти. Цього року, відповідно до постанови Кабінету міністрів України, запущений процес створення відповідного територіального органу у Запорізькій області. Кадри набиратимуться за конкурсом. Керуватиме цим процесом створена у Києві Держслужба якості освіти. Зараз повноваження поділені таким чином: управлінці займаються організацією освітніх процесів, а Держслужба контролює процес, тому що організатори не можуть самі себе контролювати, інакше це виглядатиме як профанація.

 

– Чи на достатньому рівні сьогодні фінансується освіта?

– Так, і це для нас, освітян, нечувано, щоб виділялись достатні субвенції. Ми третій рік отримуємо фінансування на підтримку дітей з особливими потребами. Оплачується обладнання, корекційні заняття, цього року надійшли окремі кошти на оснащення спецкласів. Також заклади загальної середньої освіти ніколи раніше не отримували коштів на оновлення матеріально-технічної бази: дидактичні матеріали, меблі, комп’ютери, інтерактивні технології тощо. Минулого року нова українська школа отримала 1 млрд грн, а цього року ми також чекаємо коштів на розвиток і покращення якості освіти. Зокрема, це підведення швидкісного інтернету до сільських шкіл. Коли ми запустимо національну освітню платформу, то без нього у найвіддаленіших куточках області і країни не обійтись. Тобто ми не зможемо говорити про доступність якісної освіти. Ми бачили документи про виділення на Запорізьку область коштів для створення комп’ютерного парку. Комп’ютери старше п’яти років буде замінено новими. Сьогодні ми бачимо, що освіта в пріоритеті і є позитивні результати освітньої реформи, коли галузі приділяється велика, як ніколи, увага.

 

– Чи очікується скорочення шкіл у запорізьких громадах?

– Прошу уникнути слів «скорочуватись», «закриватись» тощо. Ми рухаємось у напрямку створення опорних шкіл. Будемо чесними: опорний заклад освіти, який також повинен стати культурно-спортивним центром, у громаді повинен бути. Школа має бути оснащеною, модернізованою, утепленою, з універсальним дизайном, архітектурною доступністю, підготовленими вчителями – загалом комфортною для навчання. Тому завдання для громад – створення опорних шкіл. А громада нехай сама визначиться, який із закладів, що діють на території, найбільш відповідає заявленим параметрам.

 

Щодо усіх інших освітніх закладів громада може сама вирішити питання їх утримання і освоєння майна. У нас є школи, де по 30 дітей, а класи зустрічаються з наповненістю у три дитини. І вони фінансуються з держбюджету. Тобто гроші просто розмазуються. Зараз ми не закриваємо школи, ми понижуємо ступінь і зводимо дітей у опорні школи. Тим більше, що можливість доставки дітей шкільними автобусами є. Початкові школи, за законом, можуть складатись із мінімальної кількості дітей, а старші класи мають бути в опорних школах, де сильніша матеріально-технічна база. На жаль, в селах складна демографічна ситуація, і приказка «нема школи – нема села» втратила актуальність. Сьогодні правильніше звучить: «нема дітей – нема школи». Але для того і запущено процеси децентралізації, щоб громади стали самодостатніми, з робочими місцями і гідними умовами життя. А ми у свою чергу взяли за мету підняти імідж сільської школи.

 

Опорна школа – це не мінус, це плюс, тому що на розвиток такої школи зосереджено усі ресурси. Не може на 126 дітей бути кілька шкіл, та ще поруч розташованих. Тому питання про закриття шкіл некоректне, тут рішення приймає громада.

Напередодні свята весни, користуючись нагодою, додам, що обличчя у освіти жіноче, тож нехай наші жінки будуть просто щасливими, усміхненими, задоволеними життям, своєю роботою. Нехай їх завжди супроводжує любов і повага. Щоб не тільки держава опікувалась нашими освітяночками, а й чоловіки носили на руках і визнавали, що жінка – берегиня роду. Я вітаю усіх жінок зі святом. І знаєте, свято і весна живе в серці і душі кожної. Їх треба тільки відчути.

 

Жіночки, завжди відчувайте весну, розквітайте, любіть життя і нехай життя вас теж любить. Будьте здорові і щасливі. Терпіння вам, наснаги, і Нову українську школу робимо разом!

 

Наталія НЕСТЕРЕНКО

 

Источник Позиция