Андрій ПОЛЯКОВ: «Знищення полезахисних лісосмуг – злочин проти екологічної та економічної безпеки регіону»

Але сильні вітри та народжені ними пилові бурі, властиві для степових територій, явище досить несприятливе, якщо не сказати згубне для сільського господарства. Порятунком в таких випадках є полезахисні лісові насадження – метод боротьби з бурями, який пройшов випробування часом. Саме з цією метою ще за радянських часів була висаджена переважна більшість лісосмуг, що зараз існують на теренах Запорізької області. До речі, сьогодні в її адміністративних межах обліковується близько 60 тисяч га земельних ділянок, зайнятих полезахисними лісосмугами.

Але, незважаючи на певні позитивні кроки, зроблені державою у законодавчому полі, проблем, пов’язаних з ними, не стає менше. Перш за все слід згадати про злочинну діяльність так званих «чорних» лісорубів, внаслідок якої захисних лісових насаджень на мапі регіону з кожним роком стає все менше. Про те, як влада намагається вирішувати проблемні питання, ПОЗИЦІЇ розповів директордепартаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації Андрій Поляков.

- Що таке полезахисні лісонасадження? В чому полягає їх головна функція?

– Почну з того, що Південь України є зоною ризикованого землеробства. Одним з дієвих факторів протидії вітровій і водній ерозії грунтів є система полезахисних насаджень лінійного типу. Свого часу вони створювалися з метою зменшення швидкості вітру, забезпечення затримки снігу, для виконання кліматорегулюючих та захисних функцій. Ці лісосмуги насаджувалися у 60–70-х роках минулого століття колгоспами, радгоспами за рахунок державного бюджету і власних коштів цих господарств.

Але в результаті реформування галузі ці насадження залишилися без господаря. У переважній більшості випадків вони не перейшли до правонаступників чи у власність територіальних громад. Ділянки, зайняті цими насадженнями, перебувають у землях запасу як несільськогосподарські угіддя земель сільськогосподарського призначення. До 1 січня 2019 року розпорядження ними здійснювали органи виконавчої влади, в тому числі Головне управління Держгеокадастру України. Самі ж насадження як об’єкти здебільшого не обліковувались. В Запорізькій області є лише декілька винятків, перш за все Бердянський район. Там усі лісосмуги знаходяться у постійному користуванні ДП «Бердянський лісгосп». Також у Мелітопольському районі є декілька господарств, в яких, як у правонаступників, на балансі також залишилися такі насадження.

– Чи визначено на законодавчому рівні, хто є власником земельних ділянок із захисними лісовими насадженнями?

– З 1 січня 2019 року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (Закон №2498-VIII від 10 липня 2018 року). Згідно з ним, всі несільськогосподарські угіддя, що передавалися в колективну власність, в тому числі й земельні ділянки, зайняті зеленими захисними насадженнями, перейшли до комунальної власності. Саме тепер органи місцевого самоврядування зобов’язані зареєструвати право власності на ці землі і в подальшому вже бути їх ефективним власником. Потім відповідна рада має право передавати ділянки, зайняті лісосмугами, в оренду – як юридичним, так і фізичним особам. Таким чином, ми вже отримуємо реального власника в особі органу місцевого самоврядування й відповідального користувача, що будуть безпосередньо займатися збереженням лісосмуг.

– Яким чином проблема збереження захисних лісосмуг вирішується у Запорізькій області?

– Ще до того, як був ухвалений закон, рішенням №63 Запорізької облради від 1 березня 2018-го було затверджено Програму розвитку лісового фонду Запорізької області на період до 2022 року. Нею передбачено проведення інвентаризації ділянок полезахисних лісосмуг, реєстрації їх у Державному земельному кадастрі. Обсяг фінансування цієї програми з обласного бюджету складав 312 тисяч гривень. Зазначені роботи у якості своєрідного експерименту було вирішено провести на території Новоданилівської сільської ради Якимівського району.

Площа земельних ділянок з полезахисними лісосмугами на цій території становить 221,7 га. На наше замовлення, за результатами відкритих торгів, для них виготовили технічну документацію, зареєстрували земельні ділянки, зайняті лісосмугами, в Державному земельному кадастрі. Хочеться, щоб цей досвід був перейнятий та застосований кожною сільською та селищною радою області.

– На жаль, ми не можемо залишити поза увагою таке болісне питання, як діяльність «чорних» лісорубів...

– Свою точку зору можу висловити дуже коротко: знищення полезахисних лісосмуг – це злочин проти економічної та екологічної безпеки регіону! Незважаючи на те, що внесені зміни до Кримінального та Адміністративного кодексів України, якими посилені санкції за спричинення шкоди полезахисним насадженням, все одно відбувається їх постійна масова вирубка. Така ситуація загрожує відродженням пилових буревіїв, вітровою та водною ерозією грунтів, зниженням урожайності.

Значною мірою така ситуація пов’язана з невизначеністю остаточного власника полезахисних насаджень. Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження. Виходячи з цього, на полезахисні насадження, що знаходяться на земельних ділянках комунальної власності, поширюється право комунальної власності. Не можна забувати, що в умовах степової зони нашої області, де площа лісового фонду складає лише 70 тис. га з 2,2 млн га, лісосмуги є єдиною домівкою для багатьох представників дикої фауни.

Але стаття 5 Лісового кодексу України уточнює, що до земель сільськогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Тобто ані лісгоспи (крім Бердянського району), ані мисливські господарства не несуть жодної відповідальності за охорону та збереження лісосмуг. Як відомо, полезахисні лісосмуги – це власність місцевої громади, тому їх захист – прямий обов’язок органів місцевого самоврядування.

– На вашу думку, чи є вихід з ситуації?

– Вважаю, що земельні ділянки під захисними лісосмугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, ймовірніше за все повинні бути передані органами місцевого самоврядування землекористувачам-агровиробникам на договірних засадах. Справа в тому, що при укладанні договору оренди ділянок, зайнятих полезахисними лісосмугами, законодавство передбачає обов’язкове включення до нього умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання орендарями функцій агролісотехнічної меліорації. Правила утримання та збереження полезахисних лісосмуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює уряд.

На даний момент на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства розміщено проект постанови Кабміну «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення». Користуючись нагодою, хочу порадити аграріям, які в переважній більшості й будуть орендарями таких ділянок, детально проаналізувати проект, про який я згадав, і через свої громадські організації внести пропозиції щодо його вдосконалення. На думку фахівців, якщо постанова буде ухвалена в тій редакції, в якій вона є зараз, бажаючих орендувати земельні ділянки з лісосмугами буде зовсім небагато. В свою чергу це зведе нанівець результат, досягнутий прийняттям Закону№2498-VIII, про який ми говорили.

Я переконаний, що тільки єдина узгоджена позиція влади та користувачів щодо правового статусу та Правил утримання та захисту лісосмуг стане запорукою збереження та розширення площ так необхідних Запорізькій землі «зелених бар’єрів степу».

Від редакції

Дійсно, для новостворених громад утримання захисних лісосмуг може стати великою проблемою. Адже в багатьох ОТГ коштів вистачає на забезпечення тільки найнагальніших потреб. Можливо, про це голови громад говорять не так відверто і охоче, але від факту нікуди не подітися. Принаймні, в Запорізькій області очільники деяких ОТГ зазначають, що захисні лісосмуги вкрай потрібні, але фінансів на їх утримання бракує і бракуватиме надалі. Отже проблема може постати на повний зріст: не всі аспекти децентралізації на місцях сприймають «на ура»...

Артур БАГРІЙ, фото автора

Источник Позиция