Олександр РОМАНЧУК: «Будівництво сучасного скеледрому може стати туристичним магнітом Запоріжжя»

 У сучасному світі, незважаючи на стрімкий розвиток технологій, багато людей не піддаються повальній «гаджетоманії» і надають перевагу активному відпочинку. У когось це звичка ще з дитинства, яка потім проноситься крізь усе життя чи навіть стає професією. Принаймні, саме до такої категорії можна віднести працівників Запорізького обласного центру туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді Запорізької обласної ради.

Цьому позашкільному навчальному закладу вже 73 роки. Гуртки працюють не лише в Запоріжжі: є ще чотири структурні підрозділи, які покривають майже всю область - це Приморський, Чернігівський, Токмацький та Веселівський відділи туризму та краєзнавства. Осередки створювалися там, де загальна кількість гуртків становила більше 300 учнів. З березня 2018 року заклад очолює Олександр Романчук, який розповів ПОЗИЦІЇ про досягнення, проблеми та плани центру.

- За роки існування закладу через нього пройшли десятки тисяч людей, - говорить Олександр Павлович. - У минулому начальному році на базі центру функціонувало 160 гуртків, в яких займалися 2365 вихованців. Зазвичай період навчання триває 6-7 років, після чого діти отримують свідоцтво про закінчення позашкільного закладу. Насправді така система навчання дуже потрібна: це нові навички, нові друзі, окрім того - менше часу у молоді залишається на якісь погані звички та вчинки. Втім, я особисто переконався, що й досі багато мешканців Запорізької області не знають про існування нашого центру, але все більше людей цікавляться ним та можливістю влаштувати сюди своїх дітей.

В нашому центрі працює 81 людина – це основні працівники, ще близько 90 – сумісники. В нас велика мережа, якій необхідні висококваліфіковані фахівці. Аби працювати в закладі, людина повинна мати вищу освіту, хоча не обов’язково педагогічну. Головне – бажання трудитися в цій сфері. Відзначу, що не менше 90% молодого педагогічного складу – наші вихованці.

- Напевно, за десятиліття свого існування заклад встиг обзавестися значною матеріально-технічною базою?

- Звичайно, і вона поступово модернізується. Наприклад, є у нас дві туристичні бази. «Дніпрянка» розташована в Заводському районі Запоріжжя і розрахована на 150 ліжко-місць. Там проводиться певна частина наших заходів, причому учасники поселяються на базі безкоштовно. Хоча є й платні послуги: житло для дітей з позашкільних закладів області надається за 25 гривень на добу - погодьтеся, це символічна сума. Є й кімнати класу «люкс» – вони коштують 150 гривень на добу. До епідемії залучали на цьому більше 100 тисяч позабюджетних коштів на рік, і за рахунок цих грошей поступово покращували матеріально-технічний стан «Дніпрянки». Друга база – «Лиса гора» - розташована у Василівці, на березі Каховського водосховища. Тут дуже мальовнича місцевість і, зрозуміло, є все необхідне для проведення різних заходів, організованих центром.

Останніми роками наш заклад бере участь у конкурсі соціальних проектів «Ми – це місто». Щороку ставали переможцями у певних номінаціях, і це дало можливість покращити матеріальну базу – загалом залучили близько 500 тисяч гривень. Окрім іншого, купили на них квадрокоптер для краєзнавчого відділу – використовуємо його для зйомки відео на своїх заходах. Два роки тому виграли грант на облаштування мобільного тренувального центру. В нас є мікроавтобус, тож маємо можливість виїжджати зі спорядженням в будь-яку точку області, організовувати майстер-класи по спортивних напрямках. Також в планах – подальше залучення позабюджетних коштів. Маємо автобус на 28 посадочних місць, який допомагає забезпечувати роботу по території області, вивозить вихованців центру на всеукраїнські змагання. Наразі підготували документи для отримання ліцензії на здійснення перевезень – і тоді зможемо надавати екскурсійні послуги мешканцям регіону і його гостям.

- Якими напрямками взагалі займається центр?

- Всього їх чотири. По-перше, туристично-краєзнавчий – він найбільш популярний. Пішохідний туризм, гірський, водний, вело- та спелеотуризм, спортивне орієнтування – вони користуються попитом. Особливо популярна спортивна складова: зі всіх 160 гуртків 94 відносяться саме до неї. Краєзнавчих гуртків – більше 40, 14 – військово-патріотичного спрямування, розвиваємо скаутський рух. До речі, у кінці вересня на Хортиці плануємо провести «Фестиваль патріотичних справ», до участі в якому хочемо долучити різні громадські організації, навчальні заклади не тільки нашої області, а й інших регіонів.

Ще три гуртки працюють за історико-географічним напрямком у співробітництві з Малою академією наук України. Наш організаційно-масовий відділ займається роботою з обдарованою молоддю - це 15 секцій, близько 300 дітей щороку долучаємо до наукової роботи. Переможці обласного етапу представляють регіон у Києві. Багато наших вихованців стають переможцями та призерами цих конкурсів, є також стипендіати президента України.

Для занять спортивним орієнтуванням (а його шанувальників у нас немало) два роки тому придбали електронну систему відміток – 25 невеликих баз та 300 чипів. По-перше, це сучасно, а по-друге, учасники не матимуть змоги десь схитрувати. Такі системи в Україні є тільки у нас та донецьких колег.

Додам, що коли наші вихованці йдуть у похід більше ніж на день, забезпечуємо їх не лише спорядженням, а й продуктами харчування – якісним сухим пайком (крупа, тушонка, цукор, соки, паштети, консерви). Самі розумієте, не кожна родина зараз може собі дозволити зібрати дитину у похід – один лише проїзд коштує чимало. Якщо ж наші вихованці беруть участь у походах складних категорій за межами регіону, центр оплачує їм дорогу.

Не так давно почали розвивати на своїй базі водний туризм: придбали 20 нових байдарок та спортивних катамаранів (останні роблять тільки під замовлення). Раніше велосипеди для походів брали в оренду самі учасники, зараз центр купив для них два десятки нових. А ще палатки, рюкзаки, інше спорядження – оновили його приблизно на 80%.

Наприклад, 10-13 вересня на Хортиці проводимо чемпіонат України з гірського туризму. Так ось, вартість простого карабіну – в межах 300-400 гривень, а їх треба мінімум з десяток, зажима - 3,5 тисячі гривень, гарного рюкзака – 6 тисяч. Звісно, є меценати – люди, які пов’язані зі сферою туризму, вони за можливості допомагають нашому центру. Але левова частина коштів – це обласний бюджет. До речі, ми залучали депутатів облради до походів, в тому числі у Карпати, - і вони на власні очі бачили, на що саме витрачаються бюджетні кошти. Ми дуже вдячні за підтримку депутатському корпусу, а також департаменту освіти та науки Запорізької облдержадміністрації, якому безпосередньо підпорядковуємося.

- Олександре Павловичу, карантинні обмеження значною мірою вплинули на діяльність центру?

- Безумовно, але не критично. Заходів, незважаючи на карантин, проводиться достатньо. Щоправда, саме спортивні довелося скоротити десь на 20-30%, а ось по краєзнавчому напрямку в минулому навчальному році не відбувся лише один. Взагалі карантин дав нам можливість по-іншому побудувати свою роботу, тобто дистанційно. Працювали в онлайн-форматі: наприклад, конкурс «Дослідники минулого» охопив більше 200 тисяч людей з України та інших держав. На ньому діти представляли «візитівки» своїх територій, описували наявні в них пам’ятки історії – и їх бачили всі, хто долучився до конкурсу. Минулого року, теж в онлайні, організували першу всеукраїнську конференцію «Українська революція: 100 років надії і боротьби», і наші вихованці в її рамках були визнані найкращими в державі.

Тобто, незважаючи на обмеження, центр виконує свої функції, продовжує закуповувати обладнання для досліджень – зокрема, метеостанцію, знаряддя для проведення геологічних робіт (було вже два зльоти за цим напрямком). До нас в таких проектах бажають приєднатися інші регіони, тому що бачать сучасну систему роботи і її конкретні результати. Багатьох подібних «цікавинок» у колег з областей просто немає.

- І наостанок: що в планах центру?

- Є давня мрія облаштувати на території нашого закладу вуличний скеледром. У нас зал 3,5 метри заввишки, а потрібно набагато більше – близько 12 метрів. В Запорізькій області немає жодного такого спортивного об’єкта, та й у позашкільних закладах по всій України аналогічна ситуація. Цей проект може стати першим подібним в нашій державі! Ми підготували проектно-кошторисну документацію по майбутньому скеледрому, зібрали підписи батьків наших вихованців – уже рік ходжу по владних інстанціях. Сума на зведення потрібна кругленька – трохи більше 6 мільйонів гривень.

Але скелелазіння вже є олімпійським видом спорту, а будівництво такого об’єкту допомогло б центру залучати позабюджетні кошти, а також стати ще одним туристично-спортивним магнітом нашого регіону. Сподіваюся, що ця мрія стане реальністю – можливо, вже у наступному році.

Пряма мова

Дмитро ЯНУЩЕНКО, завідувач відділом краєзнавства і патріотичного виховання, голова обласної маршрутно-кваліфікаційної комісії:

- За минулий рік ми здійснили більше 60 походів різного ступеня складності. До того ж, цього року наша учнівська молодь вперше посіла перше місце у загальному заліку на всеукраїнських змаганнях зі спортивних туристських походів, у студентів - друге. В Українському державному центрі національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді відзначають, що за темпами розвитку туристсько-краєзнавчого напрямку в останні роки Запорізька область – на першому місці.

Минулого року брали участь у більш ніж 30 заходах всеукраїнського та міжнародного рівня, в тому числі – у Міжнародній першості світу серед учнівської та студентської молоді. Наші походи посіли призові місця, а саме Запорізька область подала найбільшу кількість звітів на здобуття нагород чемпіонату.

Проводимо також численні краєзнавчі експедиції. Наприклад, програма «Мандруємо Запорізьким краєм», що вже вийшла за рамки нашої області. Це серія походів, об’єднаних певною тематикою. Так, в 2019 році першими в Україні встановлювали тимчасові знаки на крайніх точках регіону та в його центрі - Токмаку. Водночас досліджували територію, спілкувалися з місцевими мешканцями. А звіти по щорічних етнографічних експедиціях з усної історії, в рамках яких проводиться збір спогадів місцевого населення про певні періоди історії, отримали дуже високі оцінки науковців.

У 2020 році здійснили серію дослідницьких експедицій місцями розташування фортець Дніпровської лінії. Але вивчали не тільки їх. Наші вихованці мають розуміти, що ще до приходу Російської імперії тут вирувало життя, а наша історія - набагато глибша. В 2021-м відбувся водний похід по місцях розташування Запорізьких Січей, і такі заходи плануємо проводити регулярно і надалі.

Максим КОРОБЕЦЬ

Источник Позиция