Рішення Угорщини, Словаччини та Польщі запровадити на національному рівні обмеження на ввезення української продукції спровокувало розбіжності у зовнішньоторговельній політиці держав-членів ЄС, заявила член Європарламенту (ЄП) від Швеції Карін Карлсбро у своєму зверненні до Єврокомісії (ЄК). У тексті листа, Карлсбро запитує ЄК, як вона має намір реагувати на цю проблему.
«ЄС тимчасово призупинив імпортне мито та заходи торговельного захисту для українського імпорту за допомогою Регламенту про автономні торговельні заходи. Цей інструмент, запущений 4 червня 2022 року та продовжений ще на один рік 5 червня 2023 року, надає значну допомогу економіці України, підтримуючи українських виробників та експортерів у скрутні часи», — нагадала Карлсбро.
У травні 2023 року ЄС запровадив обмеження, дозволивши Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині заборонити внутрішній продаж деяких українських сільськогосподарських продуктів. Однак після того, як 15 вересня 2023 року Комісія вирішила не продовжувати ці обмеження, Польща, Словаччина та Угорщина самостійно запровадили власні обмеження на імпорт українського зерна.
Так, депутат запитує Єврокомісію, як ЄК збирається реагувати на ситуацію з тим, що серед країн-членів ЄС виникли розбіжності у зовнішньоторговельній політиці.
«У світлі нещодавнього рішення Польщі, Угорщини та Словаччини в односторонньому порядку запровадити власні заборони на імпорт українського зерна після рішення Комісії не продовжувати обмежувальний захід, як Комісія планує вирішувати проблеми розбіжностей у торговельній практиці серед цих країн-членів та забезпечити, щоб усі держави-члени дотримувалися Регламенту автономних торгових заходів усередині ЄС?» — спитала вона.
