Сирія перетворюється на протекторат Туреччини

 Обраний президент США Дональд Трамп заявив, що Туреччина контролює бойовиків, які прийшли до влади у Сирії.  

 

Офіційно Туреччина не визнає своєї ролі у краху режиму Асада. Днями глава турецького МЗС Хакан Фідан заявив, що Анкара "не була частиною процесу". За його словами, після початку наступу сирійських бойовиків 27 листопада чиновники в Туреччині «інтенсивно докладали зусиль, щоб воно було проведене у найбезкровніший, безпроблемний спосіб». "Однак ми не об'єднувалися до цього з якоюсь країною або групою, не брали участь у такому плануванні", - зазначив міністр закордонних справ.

Втім, джерела Reuters повідомляють, що угруповання, основним ядром яких виступила радикальна Хайат Тахрір аш-Шам, не змогли б розпочати наступ, не повідомивши про це Туреччину, яка має над ними контроль. За їхніми словами, польові командири навіть знайомили Анкару із деталями плану. Це сталося після того, як спроби президента Реджепа Тайіпа Ердогана налагодити контакт із Дамаском провалилися. Посилання бойовиків було наступним: дипломатичний шлях веде в глухий кут, потрібно спробувати інший варіант, зазначає Reuters.

ХТШ (визнана в Росії терористичною та заборонена) складно назвати основним ресурсом Туреччини на сирійській арені, проте за минулі роки радикальна організація справді отримувала від турецького донора допомогу у вигляді зброї та курсів бойової підготовки, що, ймовірно, і дозволило їй наростити свою боєздатність.

Варто звернути увагу і на те, що в лавах бойовиків, які захопили Сирію, є колишні функціонери Партії справедливості та розвитку (ПСР), яку очолює турецький президент.

Стокгольмська організація Nordic Research Monitoring Network, яка об'єднала навколо себе турецьку опозицію у вигнанні, повідомляла, що в прибережній провінції Латакія, наприклад, був помічений Емрах Челік — колишній член молодіжного крила ПСР, який ще в 2015 році приєднався до радикальних ісламістів. райони Сирії.

Незважаючи на те, що Туреччина свого часу занесла ХТШ (визнана в Росії терористичною та заборонена) у чорні списки і намагається всіляко дистанціюватися від неї, непрямі лінії підтримки працювали завжди, пише у Foreign Affairs глава турецької програми Інституту Близького Сходу у Вашингтоні Генюль.

 

"Турецька військова присутність у сирійському північно-західному місті Ідліб надійно захистила угруповання від атак (сирійських) урядових військ, що дозволяло їй безперешкодно керувати провінцією протягом багатьох років", - зауважує дослідниця.

За її словами, це дало Анкарі важелі впливу на ХТШ (визнана в Росії терористичною та заборонена). Безумовно, після інавгурації пана Трампа турецька сторона спробує «продати» адміністрації у Вашингтоні свої зв'язки з угрупуваннями, що прийшли до влади, як гарантію стабільності в «новій Сирії», розмірковує пані Тол. Це допомогло б республіканцю виконати давнє бажання — вивести американський контингент чисельністю майже 900 осіб із північно-східних районів Сирії, делегувавши контроль над ситуацією країн регіону.

Але ступінь підпорядкування сирійських бойовиків Анкарі переоцінювати не варто, застерігає експерт. "Якщо Сирія знову скотиться в хаос з відродженими тероризмом і нестабільністю, які можуть спровокувати ще більший потік біженців, турецький лідер може пошкодувати про катастрофічний успіх повстанців", - стверджує Генюль Тол.

Якщо в цій ситуації США та Туреччині вдасться домовитися про статус курдських формувань, на які з 2014 року спирався Пентагон у своїх антитерористичних операціях, сценарій з евакуацією американського контингенту не видається фантастичним. Інше питання, чи влаштує курдські групи впливу той політичний і соціальний устрій, який пропонують для країни ісламістські платформи, які ще недавно активно утискали етноконфесійні меншини в зоні свого впливу на півночі Сирії.