Хорватія, Албанія та Косово уклали угоду про взаємодію у військовій галузі
24 березня 2025 08:56
Переглядів: 68
Коментарів: 0
Надрукувати
Хорватія, Албанія та Косово уклали минулого тижня угоду про взаємодію у військовій галузі, а фактично про військовий союз.
Документ передбачає спільну протидію цих країн зовнішнім загрозам. Тим самим починаються прогнози експертів, які попереджали, що кардинальні зміни у підході США до взаємодії з Європою в рамках НАТО призведуть не тільки до більшої самостійності європейських країн в оборонній політиці, але й до створення в рамках альянсу своєрідних військових клубів за інтересами.
У суботу, 22 березня, міністерства оборони Хорватії, Албанії та Косова оприлюднили текст угоди про військове співробітництво, яку напередодні підписали в Тирані їхні міністри оборони. Документ складається з чотирьох пунктів та передбачає взаємодію учасників у військовій галузі, спільну підготовку кадрів та проведення спільних навчань, протидію зовнішнім загрозам, включаючи кіберзагрози та кампанії дезінформації, а також обмін розвідувальною інформацією та «узгодження політики та позицій учасників з євроатлантичними багатосторонніми структурами». Хорватія, Албанія та Косово висловили готовність підключити до угоди та інші країни.
На потрійну угоду відразу ж жорстко відреагував Белград.
Сербський президент Олександр Вучич оголосив, що його підписанням "Хорватія, Албанія та Косово запустили гонку озброєнь у регіоні".
Сербська влада зажадала від учасників угоди негайних роз'яснень цієї ініціативи, попередивши, що Сербія «не допустить реалізації односторонніх акцій, які могли б поставити під загрозу територіальну цілісність, безпеку та мир у регіоні».
У відповідь влада Косова запевнила, що угода нікому не загрожує і її слід сприймати як «сигнал готовності трьох країн діяти спільно перед будь-яким викликом та загрозою». А в косовському МЗС навіть звинуватили Белград у тому, що подібною реакцією він порушує укладену у 2023 році під егідою ЄС Брюссельську угоду, в якій «Сербія взяла на себе ясні зобов'язання не перешкоджати зовнішньополітичним активам Косова».
Ще жорсткіше Сербії відповіла Хорватія.
«Минув час, коли Загреб питав у Белграда дозволу, як йому діяти і з ким співпрацювати»,— заявила хорватська влада.
А прем'єр Хорватії Андрій Пленкович додав: «Наші три країни не зобов'язані вимагати схвалення ні в кого — ні Сербії, ні НАТО».
Зі слів хорватського прем'єра випливає, що кардинальні зміни в американському підході до взаємодії з Європою в рамках НАТО, що спостерігаються з приходом до влади в США адміністрації Дональда Трампа, привели не тільки до більшої самостійності європейських країн в оборонній політиці щодо їх вирішення щодо прискореного переозброєння, але й фактично запустили практику створення європ. Балканський «союз трьох», два учасники якого є членами НАТО, а третій — кандидатом на приєднання до альянсу, цілком може стати одним із таких «клубів». Особливо, якщо до нинішньої трійки приєднаються й деякі інші країни регіону.
Такої можливості допускають і балканські експерти. Вук Вуксанович із Бєлградського центру політики у сфері безпеки каже, що співпраця балканських країн у військовій галузі «певною мірою стимулюється можливим зниженням прихильності США НАТО» та «при ослабленні НАТО окремі країни можуть формувати неформальні групи взаємодії».
Після появи інформації про підписання в Тирані трьома міністрами оборони документа про військове співробітництво провладні сербські ЗМІ повідомили з посиланням на урядові джерела: «Сербія як відповідь на військовий союз Хорватії, Албанії та Косово створить військовий союз з Угорщиною».
|