Євросоюз зійшовся з Центральною Азією у стратегічному партнерстві

Нинішній саміт став своєрідною кульмінацією цієї низки підвищеної уваги ЄС до регіону.

Для Центральної Азії (ЦА) найбільшими економічними партнерами традиційно були Росія та Китай, а й Євросоюз грав значної ролі економіки регіону. На ЄС припадає понад 40% усіх інвестицій країн ЦА. А за останні сім років взаємний товарообіг центральноазіатської п'ятірки з ЄС зріс у чотири рази, до €54 млрд, нагадав цього тижня президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв.

Перед офіційним відкриттям саміту 3 квітня в Самарканді пройшли окремі зустрічі Шавката Мірзієєва, а також президентів Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, Киргизії Садира Жапарова, Таджикистану Емомалі Рахмона, Туркменістану Сердара Бердимухамедова з головою Європейської комісії. Антоніу Коштою та головою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо. У підсумкових заявах сторони наголосили на готовності розширювати торговельно-економічне співробітництво.

За підсумками спільної зустрічі 4 квітня пані фон дер Ляйєн повідомила про виділення регіону €12 млрд у рамках Global Gateway — ініціативи щодо розвитку глобальної мережі інфраструктурних проектів у третіх країнах, яка вважається альтернативною китайському проекту «Пояс і шлях».

Але головне, відтепер Центральна Азія та Євросоюз вирішили встановити відносини стратегічного партнерства, зосередившись на чотирьох перспективних сферах:

Транспорт. ЄС має намір продовжувати інвестиції в Транскаспійський транспортний коридор, що пролягає через Китай, Казахстан, акваторію Каспійського моря, Азербайджан, Грузію і далі країни Європи. Коридор скоротить сухопутний маршрут між Європою та Центральною Азією приблизно вдвічі та «розкриє невикористаний потенціал для бізнесу», зазначила Урсула фон дер Ляйєн. Торік Брюссель виділив на цей проект €10 млрд, а 2025 року в Узбекистані відбудеться Форум інвесторів для збирання додаткових коштів.

 

Розширення співробітництва з критично важливих видів сировини. У Центральній Азії знаходиться близько 40% світових запасів марганцю, літію, графіту та інших корисних копалин. За твердженням голови ЄК, «деякі» глобальні гравці зацікавлені лише в експлуатації та видобутку ресурсів, тоді як Європа — у розвитку місцевої промисловості, створенні робочих місць, відкритті нових лабораторій.

 

Спільний розвиток «чистої енергії». Як приклад, глава ЄК нагадала, що ЄС ще в 2022 році вирішив інвестувати в будівництво Рогунської ГЕС у Таджикистані: гребля станції може стати найвищою у світі, а вартість проекту оцінюється в €8 млрд.

 

Розвиток засобів зв'язку. Так, у 2025 році планується підключити 2 тис. шкіл та сотні сіл у Казахстані до європейських супутників. Загалом Урсула фон дер Ляйєн пообіцяла регіону «прямий доступ до високошвидкісного інтернету».

Домовленість про співробітництво у згаданих областях була закріплена у прийнятій за підсумком саміту декларації.

Серед 20 її пунктів були й ті, яким учасники зустрічі майже не приділили уваги у своїх публічних заявах: російсько-український конфлікт та запобігання обходу введених Брюсселем антиросійських санкцій. У підсумковій заяві сторони наголосили на важливості якнайшвидшого досягнення «всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні» і зобов'язалися спільно уникати реекспорту санкційних товарів, хоча при цьому Росія не згадується ні в цьому випадку.