ЄС витратив на російські енергоресурси більше, ніж на допомогу Україні у 2024 році – дослідження Euroactiv

Згідно з публікацією, у 2024 році ЄС імпортував російського викопного палива на суму приблизно 21,9 млрд євро. Ця цифра лише на 1% менша, ніж у попередньому році. Для порівняння, фінансова допомога, яку ЄС надав Україні того ж року, становила 18,7 млрд євро.

Те, що за понад три з половиною роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС досі не припинив сплачувати Москві за енергоресурси, ставить під сумнів його обіцянку покінчити із залежністю від російських енергоносіїв до 2027 року.

Незважаючи на 17 пакетів санкцій та численні заяви про відмову від пов'язаних з Кремлем вуглеводнів, російські нафта, газ та скраплений природний газ (СПГ) все ще живлять економіку Європи. Євросоюз навіть продовжує імпортувати уран, оскільки п'ять держав-членів ЄС (Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія) досі експлуатують ядерні реактори ВВЕР російського виробництва.

Euroactiv зазначає, що така залежність не лише зумовлена застарілою інфраструктурою, а й має політичний характер. Зокрема, Словаччина та Угорщина блокують 18-й пакет європейських санкцій проти РФ, прагнучи змусити Єврокомісію переглянути план поступової відмови від російських енергоресурсів до 2027 року.

У своїй "дорожній карті" REPowerEU Єврокомісія встановила чіткий графік розриву енергетичних зв'язків з Росією до 2027 року. З початку 2026 року не має бути підписано жодних нових газових контрактів, а короткострокові угоди мають завершитися до середини 2026 року. Довгострокові угоди, що охоплюють нафту, газ і СПГ, будуть повністю припинені до 2027 року.

Для країн ЄС, які не мають виходу до моря, але все ще пов'язані старими трубопровідними контрактами, передбачено виняток – вони матимуть час до кінця 2027 року для їх виконання. Брюссель також планує подальші обмеження, спрямовані на імпорт російського урану та інших ядерних матеріалів.

Більшість російського трубопровідного газу вже перекрито, і лише газопровід "Турецький потік" продовжує постачати російський газ до блоку. Проте, завдяки використанню "тіньового флоту", потік російського СПГ до ЄС залишається стабільним, підкреслюють аналітики.

"Енергетична безпека часто розглядається як "трилема": баланс між надійністю постачання, захистом довкілля та доступністю", – йдеться у статті. Для країн ЄС, які все ще залежать від російського викопного палива, головною проблемою є вартість, а національні перспективи дуже різняться.

Угорщина та Словаччина стверджують, що збереження залежності від російських енергоносіїв утримує ціни на низькому рівні.

Німеччина, навпаки, значною мірою переорієнтувалася на постачання газу від Норвегії.

Франція уклала 27-річну угоду на постачання природного газу з Катаром.

Що стосується нафти, то найкращі ставки ЄС можуть бути зроблені на США та Лівію.

Раніше видання Bild також писало, що європейські санкції проти Росії поки не мають великого впливу, і у 2025 році РФ може отримати від експорту енергоресурсів до ЄС більше коштів, ніж Євросоюз витрачає на військову допомогу Україні. За прогнозами, у 2025 році Росія заробить від експорту енергоносіїв і сировини 233 млрд євро, з яких понад 20 млрд євро надійде з країн ЄС.

Водночас, економіка Росії має серйозніші проблеми, ніж визнається офіційно. Існує реальний ризик системної банківської кризи, а російський бюджет третій рік поспіль зазнає дефіциту, прогноз якого на 2025 рік підвищили до 1,7% ВВП, передусім через зниження нафтогазових доходів. Національний банк України також повідомив, що Росія поступово вичерпує свої макроекономічні резерви, але її потенціал для подальшого фінансування агресії зберігається.