Україна зіткнулася з черговим бюджетним викликом: до кінця 2025 року на оборону бракує приблизно 300 мільярдів гривень. Ця сума необхідна для фінансування армії в останні два місяці року, зокрема на закупівлю озброєння, боєприпасів та виплати військовослужбовцям. Попри щедрі соціальні програми уряду, такі як “Національний кешбек” чи “пакунок школяра”, дефіцит оборонного бюджету загрожує стабільності. Чому виникла ця “діра” та як її можна закрити? Розглянемо причини та можливі рішення.
Чому виник дефіцит 300 мільярдів?
1. Обмеження міжнародної допомоги
З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала 144,7 млрд дол. зовнішньої допомоги, але ці кошти не можна використовувати на військові потреби. У 2025 році партнери надали 29,5 млрд дол., з яких 6–7 млрд дол. залишилися “зайвими” після фінансування цивільних видатків (освіта, медицина, соціальні програми). Оборонний бюджет, який покривається лише внутрішніми доходами (податки, запозичення), не справляється з потребами війни.
2. Зростання оборонних видатків
У липні 2025 року Верховна Рада вже збільшила оборонний бюджет на 400 млрд грн, але цього виявилося недостатньо. За оцінками Міноборони, до кінця року потрібно ще 417 млрд грн, з яких після переговорів суму скоротили до 280 млрд грн (плюс 20 млрд грн для інших силових структур, як НГУ чи СБУ). Основні причини:
- Закупівля озброєння: Після обрання Дональда Трампа та призупинення постачання зброї з США Україна змушена більше витрачати на власне озброєння.
- Одноразова грошова допомога (ОГД): Збільшення виплат родинам загиблих (15 млн грн на одного) через масові обміни тіл полеглих захисників. Зміна порядку виплат (з 40 до 80 місяців для решти 12 млн грн) частково пом’якшила навантаження, але видатки все одно перевищують план.
- Перевиконання витрат: Уряд свідомо закладав занижені очікування від податків, очікуючи блекаутів, але економіка виявилася стійкішою.
3. Нестача внутрішніх ресурсів
Усі податки йдуть на оборону, але їх недостатньо. У 2025 році внутрішні доходи покривають лише ~45 млрд дол. із необхідних 110 млрд дол. річних видатків. Решта залежить від запозичень та зовнішньої допомоги, але остання обмежена для військових цілей.
Як уряд планує покрити дефіцит?
1. Збільшення внутрішніх запозичень
Мінфін зменшив розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у середині року, щоб мати резерв для кінця 2025 року. Це дозволить залучити додаткові кошти на внутрішньому ринку. Проте ємність ринку обмежена, а зростання запозичень збільшує борговий тягар (у 2023 році зовнішній борг зріс на 1 трлн грн).
2. Переговори про використання зовнішньої допомоги на зброю
Уряд веде переговори з партнерами, щоб зняти обмеження на використання частини міжнародної допомоги для військових потреб. Наприклад:
Частка Великої Британії в програмі ERA Loans (3 млрд дол.) уже використовується на закупівлю зброї.
Якщо ЄС дозволить спрямувати частину своїх 20 млрд дол. із ERA Loans на оборону, це значно полегшить ситуацію.
3. Зміна виплат ОГД
Уряд розглядає законопроєкт, який може зменшити ОГД для родичів зниклих безвісти військових, зараховуючи нараховане раніше грошове забезпечення (включно з надбавкою 100 тис. грн) до суми 15 млн грн. Це може знизити видатки, але викликає ризики соціального невдоволення.
4. Перерозподіл видатків (обмежено)
Мінфін пропонував надати уряду право самостійно перерозподіляти кошти між розпорядниками на листопад-грудень 2025 року, але Рада відхилила цю норму через побоювання втрати парламентського контролю. Це ускладнює швидке реагування на дефіцит.
Ризики та виклики
- Скорочення соціальних програм: Якщо зовнішню допомогу спрямують на оборону, уряд змушений буде згорнути програми на кшталт “Національного кешбеку” чи грантів для ФОПів. Це може викликати критику серед населення.
- Зростання боргу: Збільшення запозичень погіршує боргову ситуацію. У 2023 році витрати на держборг перевищили витрати на пенсії та соціальні програми.
- Залежність від партнерів: Якщо переговори з ЄС проваляться, дефіцит може призвести до затримок виплат військовим, що загрожує стабільності армії.
Рекомендації
- Пріоритет оборони: Уряд має чітко визначити оборону як головний пріоритет, скоротивши некритичні цивільні програми, наприклад, фінансування центрів життєстійкості.
- Прозорість ОГД: Зміни до виплат ОГД потрібно супроводжувати публічними поясненнями, щоб уникнути протестів родин військових.
- Переговори з партнерами: Активізувати діалог із ЄС та G7 для розблокування хоча б 10–15% ERA Loans на військові потреби.
- Податкові зміни: Розглянути тимчасове підвищення податків для великих бізнесів (як у 2023 році для банків) або запровадження нових зборів для фінансування оборони.
Висновок
Дефіцит 300 млрд грн у бюджеті 2025 року — це результат обмежень міжнародної допомоги, зростання витрат на озброєння та ОГД. Уряд може покрити його через внутрішні запозичення, перерозподіл зовнішньої допомоги або зміни у виплатах. Однак кожен варіант має ризики: від зростання боргу до соціальних протестів. Україні потрібна чітка стратегія балансування між обороною та цивільними видатками, а також активна дипломатія для розблокування військового фінансування.
