У 1997 році українська дослідниця Неллі Жданова виявила у зруйнованому реакторі Чорнобильської АЕС чорну плісняву, яка не лише виживала, а й активно розросталася у місцях з високим рівнем радіації.
Подальші дослідження показали, що ці гриби притягуються до джерел випромінення — явище отримало назву «радіотропізм». Їхні клітинні стінки насичені меланіном, який, як і у людській шкірі, захищає від шкідливого випромінення.
У 2007 році ядерна науковиця Катерина Дадачова довела, що меланізовані гриби ростуть швидше під дією радіації. Це явище отримало назву «радіосинтез» — використання енергії випромінення для метаболізму.
У 2018 році зразки грибів Cladosporium sphaerospermum відправили на Міжнародну космічну станцію. Там вони показали підвищений ріст і навіть продемонстрували здатність блокувати частину космічного випромінення.
Науковці NASA розглядають можливість використання грибів як біологічного щита для астронавтів під час місій на Місяць і Марс. «Мікоархітектура» — вирощування стін та меблів із грибниці — може стати дешевим і самовідтворюваним способом захисту від космічної радіації.
Таким чином, чорнобильська пліснява, яка колись здавалася дивиною, може стати ключем до безпечного життя людини у космосі.
Раніше повідомлялося, що На Чорнобильській АЕС — блекаут через російський обстріл: знеструмлено ключовий об’єкт безпеки.
