Китай перетворив пустелю Такла-Макан на поглинач CO₂: що показали супутникові дані

 Масштабний проєкт лісовідновлення навколо пустелі Такла-Макан у Китаї дав вимірюваний кліматичний результат. Нові дослідження показали, що «Велика зелена стіна» — зелений пояс завдовжки понад 3000 км — перетворила одне з найпосушливіших місць на Землі на функціональний поглинач CO₂. Результати опублікував IFLScience.

Від «Моря смерті» до зеленого поясу

Пустеля Такла-Макан, яку в народі називають «Морем смерті», є найбільшою пустелею Китаю. Її піски тисячоліттями загрожували сусіднім сільськогосподарським угіддям через постійне розширення та руйнівні піщані бурі.

У 1978 році Китай розпочав масштабну кампанію з лісовідновлення вздовж південного краю пустелі в рамках програми «Три північні захисні лісосмуги». До 2024 року навколо Такла-Макан завершили формування суцільного зеленого поясу завдовжки 3046 кілометрів — висаджено мільярди дерев і чагарників.

Супутники підтвердили: пустеля поглинає вуглець

Дослідники Каліфорнійського університету в Ріверсайді проаналізували супутникові дані рівнів CO₂ в атмосфері та сонячної флуоресценції — сигналу, пов'язаного з фотосинтезом і ростом рослин.

Результати виявилися показовими: з 2004 по 2017 рік пустеля Такла-Макан поглинала приблизно 8,3 млн тонн CO₂ на рік, вивільняючи при цьому близько 6,7 млн тонн. Чисте поглинання підтвердило, що навіть посушливі чагарникові угіддя здатні видаляти парникові гази з атмосфери за умови масштабного озеленення.

«Це не тропічний ліс. Це чагарникові угіддя, подібні до чапаралю Південної Каліфорнії. Але той факт, що вони взагалі поглинають CO₂ і роблять це постійно, є позитивним явищем, яке ми можемо виміряти і перевірити з космосу», — зазначив фізик-атмосферник і співавтор дослідження Кінг-Фай Лі.

• Читайте також: Осетри повертаються, а на дні Каховського моря виросли ліси: що відбувається після підриву ГЕС

Додатковий механізм: пісок теж поглинає вуглець

Окрім рослин, дослідники виявили ще один чинник. Різкі перепади температури в пустелі спричиняють розширення і стискання піщаних часток, які здатні утримувати невеликі кількості CO₂. Цей фізичний механізм незначний порівняно з рослинним поглинанням, однак додатково сприяє загальному балансу вуглецю.

Важливе застереження вчених

Автори дослідження наголошують: лісовідновлення — лише частина вирішення кліматичної проблеми. Скорочення викидів від викопного палива залишається ключовим пріоритетом.

«Ми не вирішимо кліматичну кризу, лише саджаючи дерева в пустелях. Але розуміння того, де і скільки CO₂ можна поглинути і за яких умов, є надзвичайно важливим. Це лише одна частина головоломки», — пояснив Лі.

Приклад Такла-Макан демонструє: вимірюване поглинання вуглецю реальне навіть у найсуворіших кліматичних умовах — і може слугувати моделлю для інших країн, що шукають практичні кліматичні рішення.