Про потенційні наслідки для української економіки повідомило британське видання The Guardian.
ЄС посилює захист власного ринку
Нові правила передбачають зменшення обсягів безмитного імпорту металопродукції та підвищення митних ставок до 50% для продукції, яка перевищуватиме встановлені квоти.
Як пояснюють у Євросоюзі, такі заходи спрямовані на захист європейських виробників від глобального надлишку сталі на світовому ринку. Значну роль у цьому процесі відіграє активний експорт металопродукції з Китаю, який посилює конкуренцію та тиск на ціни.
Однак українські виробники наголошують, що їхні обсяги поставок не становлять суттєвої загрози для європейської металургії.
Українські металурги попереджають про ризики
Генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков заявив, що нові квоти створюють серйозні ризики для українських підприємств, які після початку повномасштабної війни значною мірою переорієнтували експорт саме на ринок ЄС.
За його словами, Україна не є великим постачальником сталі для Європи, а тому обмеження можуть завдати непропорційної шкоди галузі, яка продовжує працювати в умовах війни та підтримувати економіку країни.
Додатковий тиск через CBAM
Ситуацію ускладнює й механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM, який поступово вводить Європейський Союз.
Нові екологічні вимоги збільшують витрати виробників металопродукції та можуть знизити конкурентоспроможність української сталі на європейському ринку.
У результаті підприємства змушені одночасно адаптуватися до нових екологічних стандартів та долати торговельні бар’єри.
Металургія залишається опорою економіки
Металургійна галузь традиційно входить до числа найбільших експортерів України та забезпечує значні валютні надходження до держави.
Крім того, великі металургійні компанії залишаються серед найбільших платників податків і роботодавців у промислових регіонах країни.
Особливо важливу роль галузь відіграє під час війни, коли багато секторів економіки працюють із суттєвими обмеженнями.
Війна вже завдала галузі значних втрат
Українські металурги продовжують працювати в умовах постійних атак на енергетичну, транспортну та промислову інфраструктуру.
Після початку повномасштабного вторгнення група Метінвест втратила свої найбільші підприємства в окупованому Маріуполі, а також була змушена зупинити роботу окремих виробничих майданчиків через наближення бойових дій.
Сьогодні металургійні комбінати у Запоріжжі та Кам’янському працюють із неповним завантаженням, однак продовжують забезпечувати експорт, зайнятість населення та податкові надходження до бюджету.
Експорт до ЄС уже скорочується
Додатковим сигналом для галузі стало зменшення обсягів поставок української сталевої продукції до Європейського Союзу.
За даними Європейська сталеливарна асоціація, у першому кварталі 2026 року експорт готової української сталі до ЄС скоротився на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Експерти попереджають, що подальше посилення обмежень може негативно позначитися не лише на металургійній галузі, а й на всій українській економіці, яка значною мірою залежить від експортних надходжень у воєнний час.
Раніше повідомлялося, що «Укрзалізниця» отримала 633 мільйони гривень від продажу металобрухту.
