Після серії успішних атак українських безпілотників на Московський нафтопереробний завод російське командування посилює протиповітряну оборону столиці. За даними західних та українських аналітиків, для захисту Москви перекидають комплекси ППО безпосередньо з фронту в Україні.
Російська влада продовжує посилювати захист Москви після серії атак українських безпілотників на стратегічні об\’єкти в столиці РФ. За даними західних ЗМІ та військових аналітиків, для цього Кремль змушений перекидати зенітні комплекси безпосередньо із зони бойових дій в Україні.
Як повідомляє британське видання The Telegraph, після удару по Московському нафтопереробному заводу в районі Капотня російське військове командування розгорнуло додаткові системи протиповітряної оборони навколо підприємства, яке розташоване приблизно за 16 кілометрів від Кремля.
На оприлюднених фото та відео зафіксовано зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир», встановлений на спеціальній платформі поблизу нафтопереробного заводу. Аналітики звернули увагу на незвичну деталь: кабіна комплексу обладнана металевою захисною сіткою, яку зазвичай використовують безпосередньо в зоні бойових дій для захисту від ударних дронів.
На думку експертів, така модернізація свідчить про побоювання російського командування щодо нових атак безпілотників навіть у глибокому тилу.
Додатково військові оглядачі звернули увагу на те, що частина пускових контейнерів комплексу виглядає порожньою. Це може свідчити про дефіцит ракет або проблеми з їх оперативним поповненням.
Аналітики українського видання Defense Express повідомляють, що лише навколо Московського НПЗ було розгорнуто щонайменше чотири комплекси «Панцир» різних модифікацій. Їх встановили на найвищих доступних точках поблизу підприємства, зокрема на естакадах та розв’язках Московської кільцевої автодороги.
За оцінками експертів, фактична кількість засобів ППО в районі заводу може бути ще більшою.
Показово, що Москва вже має одну з найщільніших систем протиповітряної оборони в Росії. Навколо столиці розгорнуті десятки зенітних комплексів різних типів, а також мобільні групи ППО. Втім, останні атаки українських дронів продемонстрували, що навіть така багаторівнева система не гарантує повного
захисту стратегічних об’єктів.
Особливе занепокоєння російської влади викликали удари по Московському НПЗ, які призвели до масштабних пожеж і пошкодження інфраструктури. Крім того, регулярні атаки безпілотників неодноразово ставали причиною тимчасового припинення роботи головних аеропортів російської столиці.
Військові експерти зазначають, що сучасна тактика застосування далекобійних безпілотників та їх масоване використання значно ускладнюють роботу традиційних систем протиповітряної оборони. Особливо це стосується радянської архітектури ППО, яка створювалася для боротьби з літаками та крилатими ракетами, а не з численними малорозмірними цілями.
На цьому тлі перекидання додаткових комплексів із фронту може свідчити про зміну пріоритетів російського військового керівництва, яке дедалі більше уваги приділяє захисту ключових об’єктів у Москві та центральних регіонах країни.
Раніше українські Сили оборони повідомляли про успішні удари по об\’єктах паливно-енергетичної інфраструктури РФ, зокрема по Московському нафтопереробному заводу. Після цих атак у російській столиці значно посилили заходи безпеки та розширили систему протиповітряної оборони.
