ЄС скоротив квоти на українську сталь: металургійна галузь попереджає про мільярдні втрати

Із 1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив нові обмеження на імпорт сталевої продукції, що суттєво вдарили по українській металургії. Через скорочення безмитних квот українські виробники можуть втратити до 1 млрд доларів валютної виручки щороку, а також зіткнутися зі скороченням виробництва та експорту.

Нові правила стали частиною оновленого механізму захисту європейського ринку сталі від надлишкової пропозиції, насамперед із боку Китаю. Однак український бізнес вважає, що країна, яка воює та є кандидатом на вступ до ЄС, опинилася серед головних постраждалих.

Безмитна квота скоротилася майже на 60%

Євросоюз майже удвічі зменшив загальний обсяг безмитного імпорту сталі — із 39 млн тонн до 18,3 млн тонн на рік.

Для України індивідуальна квота становить 1,05 млн тонн за дев'ятьма категоріями металопродукції. Це приблизно на 60% менше, ніж фактичний український експорт до ЄС у 2025 році, коли було поставлено 2,65 млн тонн сталевої продукції.

Поставки понад встановлений ліміт тепер обкладатимуться митом у 50%, що фактично робить такий експорт економічно невигідним.

Металурги прогнозують втрату до $1 млрд на рік

За оцінками аналітичного центру GMK Center, скорочення квот може призвести до зменшення українського експорту сталі на 1,3–1,5 млн тонн щорічно.

Директор центру Станіслав Зінченко прогнозує, що валютні втрати України становитимуть від 850 млн до 1 млрд доларів на рік.

Найбільше постраждають:

• виробники листового прокату;

• підприємства довгомірного прокату;

• виробники трубної продукції;

• компанії, що експортують порожнисті профілі.

Експерти також попереджають про можливе скорочення виробництва, зменшення інвестицій та втрату робочих місць.

Проблеми торкнуться не лише металургів

Фахівці наголошують, що наслідки нових квот відчує не лише металургійна галузь.

Зменшення експорту означатиме:

• скорочення валютних надходжень до бюджету;

• падіння обсягів перевезень для Укрзалізниці;

• зниження замовлень для машинобудівної галузі;

• скорочення виробництва у суміжних секторах економіки.

На думку аналітиків, негативний ефект може поширитися на значну частину промисловості.

Бізнес звинувачує ЄС у несправедливому підході

Українські металургійні компанії заявляють, що Єврокомісія визначила квоти на основі статистики 2022–2024 років — періоду, коли галузь переживала найглибшу кризу через повномасштабну війну, втрату підприємств та блокування морських портів.

У компаніях «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп» вважають, що нові правила не враховують поступове відновлення виробництва та експорту у 2025 році.

Особливе занепокоєння викликає й те, що Україна не отримала окремого пільгового режиму, попри статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Додатковий тиск створить «вуглецеве мито» CBAM

Окрім квот, українська металургія стикається ще з одним викликом — механізмом CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який передбачає сплату додаткового збору за вуглецевий слід продукції.

Також із жовтня набуде чинності правило Melt and Pour, яке вимагатиме документального підтвердження походження сталі. У бізнесі зазначають, що нові бюрократичні процедури ще більше ускладнять експорт української продукції до ЄС.

Україна готуватиме переговори про перегляд квот

Представники галузі закликають український уряд активізувати переговори з Європейською комісією та домогтися перегляду встановлених лімітів.

На їхню думку, війна, руйнування промисловості та стратегічне партнерство України з ЄС мають стати підставою для пом'якшення нових обмежень.

Експерти наголошують, що перегляд квот до кінця третього кварталу 2026 року може стати одним із ключових завдань економічної дипломатії України.

Раніше повідомлялося про Нові квоти ЄС загрожують українській металургії: експерти попереджають про ризики для економіки.