Міжнародна система контролю над ядерною зброєю, яка формувалася десятиліттями після завершення Другої світової війни та холодної війни, переживає одну з найсерйозніших криз.
Завершення дії договору New START, зростання ядерного потенціалу Китаю та Північної Кореї, а також дискусії в Японії та Південній Кореї щодо можливості отримання власної ядерної зброї можуть свідчити про початок нової глобальної гонки озброєнь.
Такий сценарій аналізує The Washington Post, наголошуючи, що старі механізми ядерного стримування поступово перестають відповідати сучасній багатополярній реальності.
Договірна система контролю над ядерною зброєю слабшає
Протягом десятиліть головними учасниками переговорів щодо стратегічних ядерних озброєнь залишалися США та Росія.
Однак нинішня міжнародна ситуація суттєво відрізняється від часів холодної війни. Китай перетворився на одну з ключових військових держав світу та активно нарощує власний ядерний потенціал.
Одночасно Північна Корея продовжує розвивати ядерну та ракетну програми, створюючи додатковий фактор нестабільності у Східній Азії.
У таких умовах двостороння модель домовленостей між Вашингтоном і Москвою вже не може повністю контролювати глобальний баланс ядерних сил.
Чому Японія та Південна Корея можуть замислитися про власну ядерну зброю
Зростання військової потужності Китаю та постійна загроза з боку КНДР змушують країни регіону переглядати традиційні підходи до безпеки.
Японія та Південна Корея тривалий час покладалися на американські гарантії безпеки та так звану ядерну парасольку США.
Проте посилення міжнародної нестабільності та політичні дискусії щодо майбутньої ролі США у світі змушують частину політиків та експертів у цих країнах розглядати альтернативні сценарії.
Якщо Токіо або Сеул вирішать створити власний ядерний потенціал, це може спровокувати ланцюгову реакцію та змусити інші держави також переглянути свою позицію.
Ядерне стримування може перетворитися на глобальний ризик
Прихильники поширення ядерної зброї часто посилаються на принцип взаємного стримування. За цією логікою, країни, які мають можливість завдати неприйнятної шкоди противнику, менш схильні до прямої війни.
Проте зі збільшенням кількості ядерних держав зростає і кількість потенційних сценаріїв помилки.
Небезпеку можуть становити технічні збої, неправильна інтерпретація запусків ракет, кібератаки, помилкові дані систем раннього попередження або рішення, ухвалені під час гострої політичної кризи.
Саме тому нова світова ядерна гонка може виявитися значно небезпечнішою за протистояння часів холодної війни.
Що може зупинити нову ядерну гонку
Повне знищення ядерної зброї у найближчій перспективі виглядає малореалістичним. Однак навіть в умовах зростання міжнародної напруженості держави можуть створювати механізми, які знижуватимуть ризик випадкового конфлікту.
Серед таких заходів називають відновлення переговорів щодо контролю над озброєннями, повідомлення інших держав про ракетні пуски та масштабні військові навчання, розвиток систем прямих контактів між військовими та підвищення прозорості ядерних програм.
Світ опинився на етапі, коли старі правила вже перестають працювати, а нові ще не сформувалися. Саме цей перехідний період може стати одним із найнебезпечніших для глобальної безпеки.
Раніше повідомлялося, що Іран готовий відкрити Ормуз, але висунув умову США.
