Чому паливо застрягло
Імпортери пропонують продавати індійський бензин по 150 тис. рублів за тонну (близько 111 рублів за літр), що майже удвічі дорожче за внутрішню оптову ціну АІ-92 — 77,6 тис. рублів за тонну. Навіть пропозиції по 130 тис. та 110 тис. рублів не знайшли покупців. Російські регулятори вимагають реалізовувати імпорт за внутрішніми цінами, тоді як постачальники пояснюють високу вартість логістикою: доставка з Індії до Арктики займає понад місяць і потребує перекачування між танкерами.
Дефіцит палива
Проблеми з імпортом виникли на тлі скорочення роботи російських НПЗ після атак українських дронів. У серпні нафтопереробка може впасти до багаторічного мінімуму, а відновлення очікується не раніше кінця 2026 року.
Частково нестачу компенсує імпорт із Білорусі: два НПЗ від початку року відвантажили рекордні 665 тис. тонн бензину — у 25 разів більше, ніж торік. У липні поставки становили 212 тис. тонн. Проте й білоруське паливо дороге: АІ-92 коштує близько 140 тис. рублів за тонну, АІ-95 — 180 тис. рублів.
Окремо «Лукойл» придбав 30 тис. тонн бензину в Марокко, але ця партія також залишається нерозвантаженою в Мурманську.
На тлі дефіциту російські регіони вводять ліміти на продаж бензину та обмежують ціни, що свідчить: імпорт поки не здатний компенсувати втрати внутрішнього виробництва.
Раніше ЗМІ дізналися про тіньові потоки нафти через Ормуз.
