Криптовалютні заощадження українців оцінили у $8,6 млрд: що це означає для економіки

Криптовалюти та доларові стейблкоїни — ілюстрація

Масштаб заощаджень українців у стейблкоїнах оцінюють у $8,6 млрд, або 4,1% ВВП. Проте ці цифрові активи не тотожні біткоїну, а їхній вплив на валютний ринок залежить від способу придбання та подальшого використання.

Звідки взялася оцінка у $8,6 млрд

Показник, який поширила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк із посиланням на статистику МВФ, можна знайти у відкритому наборі даних економіста Марко Ройтера, автора дослідження International Stablecoin Flows, Capital Controls and Currency Crises. У ньому оцінено накопичені чисті надходження двох стейблкоїнів — USDT і USDC — із січня 2018 року.

На кінець грудня 2025 року модель показала $8,633 млрд активів, географічно пов’язаних з Україною. Це не перепис криптогаманців і не точне встановлення резидентства кожного власника: методика має обмеження та похибки.

На кінець 2024 року аналогічна оцінка становила близько $4,58 млрд. За рік вона збільшилася приблизно на $4,05 млрд, або 88%. Водночас цей приріст не можна автоматично прирівнювати до купівлі доларів на українському валютному ринку.

Коли криптовалюти можуть тиснути на гривню

USDT та USDC — стейблкоїни, вартість яких прагнуть утримувати близько одного долара США. Вони мають ризики, пов’язані з емітентами, резервами, зберіганням і можливим відхиленням від доларової прив’язки.

Якщо покупець витрачає гривні на токени, а посередник для поповнення запасів купує іноземну валюту в Україні, це може створити додатковий попит на долари. За інших умов такий попит здатний посилити тиск на курс або потребу у валютних інтервенціях НБУ.

Але коли токени переходять від одного українського власника до іншого за гривню, їхня загальна кількість у резидентів не збільшується. Якщо ж людина отримала стейблкоїни від іноземного клієнта чи родича, йдеться про зовнішнє надходження, а не обов’язково про відплив капіталу. Обмін криптоактивів, уже розміщених за кордоном, також може не створювати нового попиту на валюту всередині країни.

Що це означає для цін і банків

Дослідження Банку міжнародних розрахунків, оприлюднене у березні 2026 року, виявило механізм, за якого зовнішній попит на доларові стейблкоїни може сприяти знеціненню місцевої валюти через операції фінансових посередників. Проте це не готовий прогноз курсу гривні.

Якщо гривня слабшає, імпортні товари та компоненти можуть дорожчати, а згодом вплив поширюється на інші ціни. Водночас сама купівля стейблкоїна не створює нових гривень і не означає автоматичного прискорення інфляції.

Для банків ризиком може бути відтік стабільних депозитів до зовнішніх цифрових активів. Але внутрішній обмін токенів між резидентами сам собою не доводить скорочення депозитної бази або кредитування.

Що потрібно для оцінки реального впливу

Економісти наголошують на потребі розрізняти залишки активів і потоки коштів, внутрішні угоди та транскордонні надходження. Регуляторам потрібні прозорі дані, зрозумілі правила для посередників, захист клієнтів і нагляд за резервами емітентів.

Показник 4,1% ВВП не означає втрату такої частки економіки чи резервів НБУ. Він радше вказує на масштаб поширення цифрових доларових інструментів та важливість довіри до гривні. Стейблкоїни можуть допомагати у переказах, але не усувають фінансових ризиків.

Раніше повідомлялося, що ринок біткоїна опинився поблизу важливої цінової межі.