Реєстрація    Увійти
Авторизація
» » » » Петро УДОВЕНКО: «Земля – це останнє, що в нас залишилося!»

Петро УДОВЕНКО: «Земля – це останнє, що в нас залишилося!»

Категорія: Регіон, Агросектор
Петро УДОВЕНКО: «Земля – це останнє, що в нас залишилося!»Коли у високих столичних кабінетах можновладці намагаються на папері врегулювати земельні питання, тих, хто працює безпосередньо на землі, від їхньої діяльності тільки «штормить».
 

19 вересня у Києві відбулася конференція щодо реформи управління земельними відносинами, в якій взяли участь сільгоспвиробники з усієї країни, президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Олексій Гончарук міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов та інші високопосадовці. Під час заходу була анонсована урядова ініціатива щодо відкриття ринку землі з 1 жовтня 2020 року.

 

25 вересня на розгляд до Верховної Ради було подано законопроект №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», затверджений Кабміном напередодні. Нагадаємо,мораторій на продаж сільськогосподарськихземель діє в нашій країні з 2002 року.

 

Коли сільгоспники ознайомилися з документом, забили на сполох. В цей же день відбулося Аграрне віче у Кропивницькому, організаторомякого виступив «Аграрний союз України». 3 жовтня близько 8 тисяч аграріїв з’їхалися до столиці на попереджувальний мітинг.

 

Розуміючи всю важливість земельного питання, ми вирішили отримати інформацію, що називається з перших рук. З цією метою днями ПОЗИЦІЯ вирушила у відрядження в село Новомихайлівка Запорізької області, що входить до складу Чернігівської селищної ОТГ. Саме тому наш співрозмовник – керівник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новомихайлівський», член Громадської спілки «Аграрний союз України» досвідчений аграрій Петро Удовенко.

 

– Ви брали безпосередню участь як у вересневій зустрічі з керівництвом країни, так і у попереджувальній акції «Ні безвідповідальному продажу землі!». Розкажіть про це...

– Голова держави пробув з нами 5-10 хвилин, потім пішов у справах, уповноваживши прем’єра відповідати на запитання присутніх. Коли почалося спілкування, на багато питань конструктивнихвідповідей ми не отримали. Мабуть, тому, що стосувалися вони продажу землі іноземцям. Не дізналися аграрії й про подальшу долю договорів оренди землі. А це вкрай важливо! Тому що зараз у сільгоспвиробників вся земля – орендована. Мінімальний термін дії договору оренди – 7 років. Тобто я можу впродовж цього часу сплачувати орендну плату і не купувати цієї землі. А поруч, наприклад, знаходиться пай, власник якого більше не хоче подовжувати договір, а має бажання його продати. Виходить, що ця земля мені цікавіша.

Та все впирається у нашу фінансову неспроможність в порівнянні з іноземними агровиробниками. На сьогоднішній день українські аграрії не мають коштів, щоб купувати землю, яка їх цікавить. Через деякий час після обговорення законопроект щодо земельної реформи було розміщено на сайті Кабміну. Але при цьому документ навіть не розглядався на профільному комітеті Верховної Ради. Тому 1 жовтня найпотужнішими громадськими організаціям аграріїв України було прийняте рішення про проведення протестної акції в столиці.

 

– Чого саме вимагали аграрії ?

– Земля – це останнє, що в нас залишилося! Тому основною вимогою була заборона бездумного продажу української землі, в тому числі іноземцям, та відкликання відповідного законопроекту. Якщо казати конкретно, «Аграрний союз України» разом з фермерами виступили за те, щоб на першому етапі впровадження обігу земель, зменшити її концентрацію в одних руках до 200 га. Законопроект говорить про 200 тисяч га. Також було акцентовано увагу на необхідності знизити антимонопольний ліміт.

 

В законопроекті №2178 написано, що одній особі можна продати не більше 15% земель в межах області. Але якщо так розраховувати, шестеро-семеро людей зможуть скупити всю землю в будь-якому регіоні. Не менш важливим було привернути увагу влади й до того, що починати процес відкриття ринку треба з упорядкування земельного господарства та інвентаризації земель. А на цей період українцям, які більше не бажають залишатися власниками наділів, дозволити продавати землю державі у особі громад. Однією з вимог було також те, щоб питання продажу землі вирішувалося тільки на референдумі. Всього з Чернігівського району в акції взяли участь більше 70 людей.

 

– Які наслідки можуть бути, якщо держава вирішить більше не прислухатися до пропозицій аграріїв і відкриє ринок землі у тій формі, яку вважатиме за потрібне?

– Сподіваюся, що так не станеться. Тому що навіть у тяжкі повоєнні роки приділяласявелика увага земельним питанням. В нашому господарстві, наприклад, і досі зберігаються державні акти на довічне користування землею, один з яких виданий ще у 1945 році. Ми були почуті - законопроект відправили на доопрацювання. Також9 жовтня відбулася друга зустріч представників великих аграрних об’єднань з керманичами держави.

 

Результатом дискусії став оновлений проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який 10 жовтня було зареєстровано у Верховній Раді за номером №2178-10. Одним з його головних положень є встановлення перехідного періоду при відкритті ринку землі, що триватиме до 1 січня 2024 року. Весь цей час іноземці не будуть мати права купувати землі в Україні.Водночас це не стосується іноземних громадян, які вже більше 3-х років працюють на українській землі та сплачують податки у державний бюджет.

 

Також документ, наприклад, суттєво знижує процент концентрації землі на рівні області – з 15% до 8%. Це нібито й невеличка перемога. Та питань все одно залишається більше, ніж відповідей. Якщо ми все ж таки отримаємо не цивілізований ринок, а «базар» землі, і тоді, на мою думку, почнеться справжня спекуляція. Тому що для тих, хто обробляє її, вона є предметом праці. Але існують й ті, для кого земля лише товар. Вони мають кошти, які треба кудись вкласти.

 

Відчуваєте різницю підходів? Ось тут і з’являться різноманітні компанії, які захочуть скористатися бідністю та безвихіддю селян. Додайте сюди неминучу інфляцію й бюрократичну тяганину і про стабільність у одній з самих стабільних сьогодні галузей можна забути! А соціально-культурна сфера на селі, яку сьогодні допомагають утримувати аграрії? Хто скаже, що буде з нею?

 

– Чи можливо взагалі, щоб в Україні з’явився цивілізований ринок землі?

– Всі важелі, необхідні для цього, у влади на сьогоднішній день є. Та ж сама парламентська більшість. Але чи зможе вона ефективно скористатися ними для блага України? Земля – це той випадок, коли поспішати не треба. Тому що вона – продовольча безпека та гарантія територіальної цілісності нашої України!

 

 

Володимир БУТ, фото Володимира САЛЬНІКОВА

 

С фотоотчетом Вы можете ознакомиться ЗДЕСЬ

 

Источник Позиция