А ЗАВТРА ЗАКОНЧИЛАСЬ ВОЙНА
Статуя уявної свободи: мильна бульбашка українського майбутньогоКатегорія: Політика, Суспільство
 Сьогодні
багато європейських країн всерйоз замислилися над тим, аби
заборонити в’їзд на свої території громадянам Росії. Чомусь саме зараз, а
не у 2014 році, коли РФ анексувала Крим та захопила частину Донбасу, і
навіть не після 24 лютого 2022-го. В принципі, це демонструє обличчя
колективного Заходу як такого - чужі проблеми його насправді турбують
мало. Або не турбують взагалі.Проте наразі він став відчувати безпосередню загрозу саме для себе. Тому деякі країни і почали кампанію про заборону росіянам відвідувати свої терени. Мабуть, опасаються шпигунів та диверсантів з РФ, які будуть підривати «демократичні устої та цінності» сучасної Європи. А це для неї вже тривожний дзвіночок – треба власну шкуру рятувати.
Кажете, подібними заборонами вони солідарність з Україною проявляють? Та не смішіть, до чого тут ми з вами? Від України можна відкараскатися (хтозна, можливо, совість таки трохи мучить) поставками зброї, і то зі скандалами. Тим більше коли це нас на Заході сприймали якщо не як рівного партнера, а хоча б у якості повноцінної держави, що може сама впоратися зі своїми проблемами? Ні, «старші брати» завжди підкажуть і покажуть, куди і якою стежкою рухатися. Поводяться як з малими і нерозумними дітьми... І так продовжується десятиліттями. Хоча є й досить смішні моменти. Наприклад, нещодавно міністр оборони України Олексій Рєзніков повідомив, що наші ЗСУ будуть тренувати інструктори з... Данії. Вибачте, але ми щось взагалі ніколи не чули про тріумфальні військові успіхи цієї держави. То що ж вона може дати нам у воєнному плані такого, чого наші бійці на полі бою не навчилися за місяці повномасштабної війни? Таких прикладів насправді багато. Захід «вишколює» Україну по своїх лекалах, а наша влада мовчки цьому кориться. Не тільки ця - фактично всі попередні. Тому що культ того самого Заходу в нас дуже сильно укорінився. А потім це переросло у справжній комплекс меншовартості, з яким Україна живе и житиме далі, якщо не перегляне своє ставлення сама до себе. Та для цього потрібна залізна політична воля, а саме її нам не вистачає з самого початку здобутої незалежності. З одних пут ми влізли в інші - і досі не можемо дати собі раду. Як думаєте, є майбутнє в держави, що постійно озирається навкруги, шукає допомоги та підказок, без яких не здатна і кроку ступити? Питання, як ви розумієте, риторичне.
Максим КОРОБЕЦЬ
|
Автор: maxxx
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.
