Проблеми з електропостачанням у Києві можуть спричинити ланцюгові перебої з опаленням, водою та роботою інших комунальних систем. Найсерйозніші побоювання стосуються лівого берега столиці, де, за оцінкою районної влади, до двох мільйонів людей перебувають у зоні ризику в разі погіршення ситуації.
У матеріалі ТСН.ua зібрано заяви столичних посадовців, депутатів і експертів про готовність міста до зими. Після російських атак на енергетичні об’єкти перебої з електроенергією позначаються на насосних станціях та інших системах, від яких залежить повсякденне життя киян.
Що відбувається з опаленням
Голова Деснянської РДА Максим Бахматов заявив, що лівобережні райони особливо залежні від ТЕЦ-4, ТЕЦ-6 та частково ТЕЦ-5. За його оцінкою, за браку резервних джерел тепла та фінансування наслідки масштабних аварій можуть бути вкрай серйозними.
«Ліва частина, приблизно 1,5–2 мільйони людей, чітко під ризиком катастрофи і комунального апокаліпсиса», — зазначив Максим Бахматов.
Водночас ця цифра не означає, що всі названі мешканці вже залишилися без тепла. Представник КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що опалювальний сезон у Києві стартував 2 листопада. За нормальних умов на запуск тепла в більшості житлових будинків потрібно близько десяти днів — орієнтовно до 12 листопада. Для Троєщини міська влада також планує резервне теплопостачання.
Як Київ забезпечуватиме людей водою
Водопостачання залежить від електроенергії, зокрема від роботи енергетичних вузлів поза межами міста. Пошкодження мереж здатні зупиняти насоси, а повернення світла не означає миттєвого відновлення води: систему потрібно перевірити, запустити та відновити тиск у трубопроводах.
За даними КМДА, у розпорядженні «Київводоканалу» є 104 генератори для окремих насосних станцій та об’єктів. Додатково створено резервні електростанції потужністю 16 МВт. Проте для всієї міської системи цього недостатньо. Після масштабного знеструмлення повернення води може тривати від 12 до 24 годин.
Депутат Київради Леонід Ємець розповів, що бювети обладнано генераторами, які повинні підключати протягом двох годин після припинення водопостачання в навколишніх будинках. На випадок тривалої аварії передбачено підвезення води спеціальним транспортом. Водночас офіційних графіків подачі води на зиму не оголошено.
Чи є загроза для інших міських систем
У КМДА пояснюють, що припинення водопостачання скорочує кількість стоків, тому навантаження на каналізацію також зменшується. Водночас критичні об’єкти водовідведення потребують резервного електроживлення.
Експерт з енергоефективності Станіслав Ігнатьєв звернув увагу на комунікації, пов’язані з мостами через Дніпро: у разі їхнього пошкодження можливі додаткові труднощі з водою, теплом та електропостачанням. Це попередження про потенційну небезпеку, а не констатація руйнування мостів.
Президент Володимир Зеленський також розкритикував швидкість підготовки та ремонтів у Києві, наголосивши, що службам потрібно працювати ефективніше.
«Усе має працювати не так. Вони повинні працювати більше, швидше. Якщо треба міняти менеджмент водоканалу — хай міняють. Самих слів, що ми готові, ми будемо працювати 24/7, недостатньо», — сказав Володимир Зеленський.
Ситуація із забезпеченням столиці комунальними послугами залежатиме від стану енергосистеми та можливих нових ударів. Міські резерви здатні пом’якшити наслідки аварій, але не гарантують безперебійної роботи всіх систем.
Раніше повідомлялося, що президент Зеленський висловлювався про актуальні виклики для України.
