Україна, США та РФ повертаються до переговорів в Абу-Дабі після тривалої перерви. Водночас Європа, чиєї безпеки стосуватимуться пропозиції, не братиме участі в основній тристоронній зустрічі.
Новий раунд після дев’яти місяців паузи
Після майже дев’яти місяців перерви Україна, Росія та Сполучені Штати повертаються до тристороннього діалогу про завершення війни. Зустріч відбувається в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. Порядок денний розширився: окрім українського питання, сторони планують розмову про майбутню архітектуру безпеки Європи. Представники європейських країн теж прибувають до ОАЕ, проте безпосередньо до тристороннього столу їх не запросили.
Європейці приїдуть, але залишаться поза столом
Financial Times повідомляла, що нові американські пропозиції стали несподіванкою для європейських партнерів. Щоб питання безпеки континенту не обговорювали без їхнього голосу, вони направляють представників до Абу-Дабі. За даними Euronews та Le Monde, очікуються радники з національної безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії, а також представники Італії. НАТО представлятиме Джеффрі ван Леувен, Єврокомісію — Б’єрн Зайберт, Європейську раду — Анна-Марія Бура. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив, що європейські очікування й вимоги мають бути враховані. Водночас Київ та Москва підтвердили: сам переговорний стіл буде тристороннім.
Чому Москва проти прямої участі Європи
Російська влада тривалий час заперечувала проти участі європейців у переговорах про завершення війни, посилаючись на їхню фінансову й військову підтримку України. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков пояснив, що США й Україна мають власні канали зв’язку з європейськими союзниками, тож можуть узгоджувати позиції окремо. Водночас він визнав, що на певному етапі домовлятися про взаємну безпеку без європейців буде неможливо. Рустем Умєров також анонсував окремі координаційні зустрічі з партнерами. Усередині Європи зберігаються суперечки щодо того, хто саме мав би вести прямий діалог із Москвою. Телефонні розмови лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним наприкінці жовтня викликали критику з боку Данії.
Чого очікує Вашингтон
Незадовго до зустрічі Дональд Трамп провів переговори у Вашингтоні зі спецпредставником російського президента Кирилом Дмитрієвим. Після цього американський президент висловив сподівання на масштабну угоду. Джаред Кушнер, який бере участь у дипломатичному процесі, уточнив: ідеться про гарантії безпеки для України й Росії та нову систему європейської безпеки. Також американська сторона хоче обговорити післявоєнний економічний розвиток України й гуманітарні заходи для подолання наслідків війни. Поки невідомо, які саме механізми пропонують партнерам і чи є спільне бачення їхньої реалізації.
Позиція України: перемир’я, обміни та гарантії
Володимир Зеленський на початку листопада визначав пріоритетами Києва можливе замороження бойових дій, припинення атак на енергетичну інфраструктуру, зменшення напруженості в Чорному морі, гуманітарні обміни та зустріч лідерів. Згодом він уточнив, що українська сторона готова обговорювати й гарантії безпеки, насамперед для самої України. За інформацією New York Times, припинення вогню на новому раунді можуть не обговорювати. Кремль раніше наполягав, що не зацікавлений у тимчасовому припиненні бойових дій до повноцінної угоди. Оголошені Трампом восени домовленості про енергетичне перемир’я так і не втілилися в життя.
Росія хоче говорити про безпеку всього регіону
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що Москва вважає питання безпеки Росії, України та регіону центральним для переговорів. Такий підхід російська сторона підтримує. Проте позиції учасників щодо того, які гарантії допустимі та хто повинен їх забезпечувати, залишаються різними. Москва неодноразово вимагала поступок у сфері НАТО й територіального устрою, тоді як Україна наголошує на необхідності захисту власного суверенітету й безпеки.
Склад української делегації
Українську команду очолює керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. Разом із ним у переговорах беруть участь голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, керівник Офісу президента Кирило Буданов, заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця та заступник очільника воєнної розвідки Вадим Скібіцький. До Абу-Дабі українські представники приїхали на тлі складних дискусій із партнерами щодо безпекових гарантій і можливих умов припинення війни. Умєров окремо наголосив на необхідності координувати позиції з європейськими союзниками.
Представники США та Росії
Від Сполучених Штатів переговори ведуть спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер. До зустрічі вони контактували з представниками Києва, Москви та європейських держав. Російську делегацію очолює помічник президента РФ Володимир Мединський. До її складу також увійшли заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, а також представники російського Генштабу Ігор Костюков і Юрій Жигарловський. Участь Рябкова привернула особливу увагу: він раніше не був учасником тристоронніх зустрічей цього формату.
Чому присутність Рябкова важлива
У 2021 році саме Сергій Рябков координував переговори про російські вимоги до Заходу у сфері безпеки. Тоді Москва наполягала, щоб НАТО не розширювалося на схід, а військові сили й інфраструктуру вивели з держав, які вступили до Альянсу після 1997 року. Вашингтон погоджувався говорити про окремі питання контролю над озброєннями, але відкинув ключові ультимативні вимоги Кремля. Повернення Рябкова до великого дипломатичного процесу може свідчити про бажання російської сторони знову порушити ширші питання європейської безпеки, хоча остаточний перелік тем поки не оприлюднений.
Що відбувалося на попередніх зустрічах
Взимку 2026 року тристоронні переговори проводили в Абу-Дабі та Женеві. Основою обговорення тоді був так званий план Віткоффа, підготовлений восени 2025 року. Оприлюднений раніше проєкт із 28 пунктів передбачав, серед іншого, пропозиції щодо фактичного визнання російського контролю над Кримом, Луганськом і Донецьком, відмови України від НАТО, виведення українських сил із територій Донбасу та обмеження чисельності армії. Ці положення були частиною чернетки, а не узгодженої угоди. За словами джерел BBC, пункти про широку систему європейської безпеки згодом прибрали, що зменшило інтерес Москви. Учасники зосередилися на технічних питаннях припинення вогню й політичних умовах миру, але компромісу не знайшли.
Донбас і складні територіальні питання
Під час зимового раунду однією з головних суперечок була доля територій Донбасу. Американські представники пропонували розглядати варіант вільної економічної зони, однак сторони не домовилися. Чи повернуться до цього питання в Абу-Дабі, невідомо. Напередодні зустрічі Трамп в інтерв’ю CBS припустив, що Україна після війни матиме дещо іншу форму, але не пояснив, що саме мав на увазі. Кушнер попередив про непрості рішення, не уточнивши, від кого їх очікують. Володимир Путін раніше вимагав передачі всього Донбасу під контроль РФ, натомість українська влада неодноразово заявляла про готовність захищати власну територію.
Криза між Києвом та Вашингтоном
Новий раунд починається після періоду напруження між Україною та США. На початку осені Дональд Трамп вимагав від Києва припинити удари по російських нафтопереробних заводах, пов’язуючи їх із подорожчанням пального в Америці. Також лунали погрози зупинити передачу розвідувальних даних та заблокувати закупівлю американської зброї. Згодом американський президент оголосив про дизельну домовленість із Росією та послаблення санкцій. Ці рішення критикували українська влада, європейські партнери та частина американських політиків. Поки сторони не представили спільного документа за підсумками нових переговорів, говорити про досягнення угоди зарано.
Раніше повідомлялося, що питання гарантій безпеки України визначене одним із ключових для зустрічі в Абу-Дабі.
