Олег ЛЯШКО: Арешт Мосійчука – агонія режиму

Влада розпочала політичні переслідування депутатів від Радикальної партії після того, як вони вийшли з коаліції та викрили корупційні злочини вищого керівництва держави.

Те, що відбулося у стінах парламенту 17 вересня, під час голосування за позбавлення депутатської недоторканості та арешт народного депутата-радикала Ігоря Мосійчука, шокувало навіть найбільш досвідчених парламентарів. Багато хто з них зміг оговтатися після маніпулятивної відео-постановки Генпрокуратури тільки згодом. Ряд експертів з монтажу одразу заявили, що відео сфабриковано. Депутати почали відкликати свої голоси під постановою, але виправити щось було вже запізно… Мосійчука вивели з зали суду кілька десятків спецпризначенців та посадили до СІЗО на два місяці…

У перші ж хвилини після затримання однопартійця Ляшко зазначив, що до останнього не вірить у те, що той вчинив цей злочин, і порадив дочекатися результатів розслідування. Однак наголосив: якщо звинувачення у бік Мосійчука виявляться правдивими, депутат має за це відповісти згідно із законом.

Своїм – все, ворогам – закон

Щоправда, ті методи, якими взялися боротися з Мосійчуком, нічого спільного з законом не мають. Так, згідно ЗУ про регламент, постанову про арешт народного обранця спершу мали розглянути на профільному комітеті Ради, далі – обговорити у сесійній залі та надати обвинуваченому слово на свій захист. Мав право виступити і лідер фракції Олег Ляшко, на адресу якого також лунали огульні обвинувачення. Але спікеру Гройсману так кортіло вказати незручному радикалу на його місце, що він пішов на посадовий злочин – в обхід процедури, скориставшись атмосферою шоку та істерії, виставив це питання на голосування одразу після виступу генпрокурора.

«Навіть серійному вбивці Чикатилі дали останнє слово, а Мосійчуку – ні, – обурювався заступник лідера Радикальної партії Андрій Лозовий. – Якщо у вас є що пред’явити колезі, то чому не робите це у законний спосіб? Чому йдете на безпрецедентні порушення?».

Відповіді на це та багато інших питань радикали не отримали. Та лишати без уваги зловживання спікера Гройсмана вони не збираються – вже подали позов до суду про притягнення спікера до відповідальності за порушення закону та самовправство.

«Він має (і буде!) відповідати на рівні з тими, хто протягував диктаторські закони 16 січня, ламаючи парламент через коліно», – наголосив Олег Ляшко.

А чи було відео?

Коли перший шок від перегляду відео ГПУ минув, депутати та експерти почали уважно переглядати цей «шедевр» кінематографу, та помітили цікаві деталі – приміром, що звукова доріжка і картинка не завжди збігаються, а відео змонтовано з багатьох різнопланових шматків, що дає привід вважати, що епізоди були висмикнуті з контексту. Загалом воно справляє враження нашвидкоруч склеєного напівфабрикату, який мав на меті скласти лише перше враження на депутатів. Саме на цьому наполягає і сам Мосійчук.

«Якщо ви уважно почитаєте самі звинувачення, то побачите пересмикування, – вже на суді пояснював Мосійчук. – Прокурор зачитує тільки моє прізвище і загальну фабулу того, що відбувалося. Я особисто не кидав мера Конотопа Дзеда у смітник, не бив заступника голови сільради Коцюбинського, не завдавав фізичної шкоди судді Приморського суду і т.д.»

Депутат підкреслює: він сам голосував за внесення питання про зняття з нього недоторканості на голосування, бо хоче, щоб ця справа була розслідувана від «а» до «я». Але не думав, що влада так цинічно порушуватиме Конституцію, закони та регламент Верховної Ради при її розгляді.

«Я реабілітований як політв’язень режиму Януковича. Тепер я – політв’язень режиму Порошенка», – зазначив опозиційний політик.

Політична підстава

Мало хто не вірить у те, що справа Мосійчука – це задекларована владою боротьба з корупцією, зважаючи на те, що жоден з регіоналів, які були причетні до масштабного розграбування країни, досі не сидить. Натомість Мосійчук, який був політв’язнем режиму Януковича, а після реабілітації відразу поїхав на фронт, де затято боровся з окупантами, – став для влади злочинцем №1.

Наразі, за словами Ляшка, ГПУ планує подання на затримання і арешт ще кількох депутатів від Радикальної партії: Андрія Лозового, Дмитра Лінька, Сергія Скуратовського, Сергія Рибалки і навіть самого Ляшка. Лідер української опозиції переконаний, що політичну розправу над членами його команди замовив особисто Порошенко, і це є його помстою за політичну позицію Радикальної партії. Так, напередодні гучного затримання радикали внесли проект постанови про створення ТСК щодо розслідування його корупційних злочинів. Радикали наполягають на розслідуванні фактів, наведених суддею Чернушенком, про спроби Адміністрації президента впливати на рішення суду у резонансних справах.

Розізлила владу і протидія Радикальної партії голосуванню за зміни до Конституції, якими пропонувалося здати Донбас і розширити повноваження діючого президента. Вихід РПЛ з коаліції та небажання танцювати під дудку Порошенка вилилися у політичні переслідування команди Ляшка.

«Порошенко намагається добудувати диктатуру, яку не встиг добудувати Янукович. Але у нього не вийде. Те, що робить влада – це агонія. Всіх нас вони не пересаджають, і ми не припинимо боротьби», – твердо зазначив Ляшко.