– Минулого тижня
прем’єр-міністр України Володимир Гройсман публічно назвав Запоріжжя прикладом
у проведенні децентралізації. Але навіть не всі громадяни розуміють, що значить
цей термін.
– Децентралізація
– це база для змін в країні. Якщо дуже коротко, то держава передає громадам
зароблені ними гроші та водночас – відповідальність за їхнє використання.
Прем’єр-міністр назвав конкретну цифру – більше трьох із половиною мільярдів
гривень отримало Запоріжжя від реформи. Це колосальні гроші, які підуть на
соціально-економічний розвиток Запоріжжя, на які можна будувати дороги,
підіймати зарплатні. Громадянам буде набагато простіше контролювати владу, не в
далекому Києві, а поруч, на відстані витягнутої руки. До них можна звернутися і
запитати: на що пішли гроші? Чому вирішено, наприклад, збудувати школу, а не дитячий
садочок? І вони будуть вам відповідати. Ця реформа, реформа децентралізації,
вже змінює країну. Хіба що сліпий не помітив, що вперше, мабуть, за всю епоху
незалежності по всій державі одночасно почали ремонтувати дороги. А це ж лише
початок!
– Але ж децентралізація – це не лише
можливості.
– Саме так. Це ще й величезна
відповідальність. Багато років місцеві чиновники та депутати підходили до
керівництва не як хазяї, а як «врємєнщікі». Вони просто грабували, на всі
питання відповідаючи «грошей немає, Київ не дає». А тепер чиновники та місцеві депутати
повинні прислухатися до громади, вирішувати разом з нею, на що підуть кошти. Та
й вкрасти набагато важче: ми запустили систему електронних тендерів «ProZorro»,
яка вже зекономила державі мільярди, в нас запрацювало Антикорупційне бюро,
активно затримує корупціонерів Генеральна прокуратура – на жаль, на відміну від
запорізької… Але це питання часу. Процес іде у вірному напрямку.
– Але ж, мабуть, є і проблеми.
– Проблем, звичайно, вистачає. Знаєте, я нещодавно
спілкувався із одним польським політиком. Він нагадав, що в Польщі реформи
почалися відразу після виходу з зони впливу СРСР, і їхня країна пережила декілька
надзвичайно важких років. Жити стало важче, почалися масові демонстрації,
рейтинги довіри до влади падали. Але вже за декілька років ефект від реформ
стали бачити усі: економіка запрацювала, люди стали багатшими. У нас така сама
ситуація зараз. Але мій польський знайомий сказав, що в нас реформа йде
набагато швидше і менш болісно, ніж йшла у них. Бо ми вчимося на світовому
досвіді. Наприклад, автор польських реформ Лешек Бальцерович зараз працює у
нашому Кабміні. Але, нажаль, є й популісти, які протидіють реформі, заробляючи
собі політичні бали.
– Це ви про «мораторій на тарифи»?
– І про це теж. Найогидніше те, що ті «опозіціонери», які на цій темі
заробляють політичні бали, чудово знають та розуміють ситуацію, розуміють, що
платити усе одно доведеться, бо газ коштує грошей, а отже, його треба буде
купувати за ринковою ціною. І якщо ці популісти були зараз при владі, вони були
б вимушені робити те ж саме. Якби вони справді хотіли людям добра, вони б говорили
інше: створюйте ОСББ та заставляйте комунальників відпрацьовувати кожну вашу
копійку! Це було б набагато краще для простих людей. Але популістів турбують
лише рейтинги. А те, наприклад, що з тих сотень мільйонів, що надійшли до
міського бюджету Запоріжжя, наразі освоєно не більше 10% – про це вони казати
не люблять. І до кінця року, я вважаю, буде освоєно не більше 30% усіх грошей –
а отже, 70% проблем не буде вирішено! Але я впевнений, що все зміниться.
Українці – розумний народ, і громади проконтролюють ледачих чиновників та
дешевих популістів. А ми їм в цьому допоможемо. Все буде добре, Україно!
Тетяна
ЮРШИНА