Реєстрація    Увійти
Авторизація
» » » » За стандартами чи стихійно?

За стандартами чи стихійно?

Категорія: Суспільство, Регіон
За стандартами чи стихійно? На 12-й сесії Запорізької обласної ради, що проходила 8 червня, було ухвалено чимало рішень. (ПОЗИЦІЯ у минулому випуску надала публікацію за матеріалами засідання). На превеликий жаль, не було розглянуто одне, на наш погляд, з концептуальних питань: звернення до президента України про підтримку законопроекта №4844 від2016 г. «Про єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування і споживання енергоресурсів і комунальних послуг».
 
 

Справа в тому, що б не робив наш уряд для покращення життя пересічних людей, все одно – тарифи стрімголов летять догори, економічні показники, відповідно – униз. Виправити зловісну соціальну картину, на думку ряду експертів, може тільки створення в Україні ЄДСМ, звісно, якщо парламентарі ухвалять законопроект №4844.

 

Ініціював згадану пропозицію до депутатів запорізької облради учасник проекта ЄДСМ (Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання і оплата за паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги, – ред.) Олександр Козиряцький.

Він поділився з ПОЗИЦІЄЮ своєю версією щодо ситуації навколо підходів депутатського корпусу до нагального питання нашого сьогодення:

 

– В запорізькій облраді протягом майже півроку, починаючи з лютого, я намагаюсь домовитись з фракціями про підтримку законопроекту №4844 і подальшого звернення до ВР, Кабміну та президента України щодо необхідності негайного прийняття згаданого документа.

Втретє наші депутати не проголосували за звернення, точніше, не вистачило голосів на підтримку документа до розгляду його.

 

– В чому причина? Адже це питання не політичне, а суто економічне.

– На зустрічах з усіма політичними фракціями я спостерігав цілковиту підтримку, особливо з боку фахових економістів. Вони розуміють, що ручна система управління, обрана чверть століття тому, вже не працює. Для того, щоб держава трималась на гідному рівні, прийнятному споживачеві, та розвивалась, назріла необхідність повної зміни застарілого керування.

 

Між іншим, як бачимо, у облраді знов не набрано потрібної кількості голосів. Я кожного разу після депутатських засідань моніторю ситуацію – справа в тому, що питання звернень на сесіях ставляться останніми за пріоритетністю. Попереду зазвичай йдуть бюджетні, далі – перейменування тощо.

Можна зауважити ще на одну деталь. За списком у запорізькій облраді – 82 депутата. Засесійних засідань, що я був присутнім, бачив щонайбільше зареєстрованих 72 народних обранця, але за фактом не перевищувало 67 осіб.

 

Так от, перед останньою сесією я традиційно обійшов усі 12 комісій, що працюють в облраді – у них не виникло жодних сумнівів стосовно необхідності прийняття звернення та реалізації проекту ЄДСМ. Але наприкінці засідання проголосувало 45 депутатів: «за»– 39, «утримались» – 6. В будь-якому разі це більш небажання перейнятися питанням загальнодержавної важливості, ніж його нерозуміння. Тому не знаю, чи вийду знов зі своєю пропозицією.

 

– Таким чином, можна говорити про те, що наші депутати недопрацьовують через низьку присутність на своєму робочому місці?

– Не тільки моє питання страждає, взагалі потерпають й інші, які необхідно ухвалювати. До речі, серйозні бюджетні питання не проходять у сесійній залі через брак голосів. Начебто на початку засідання нараховується 70 обранців, а як до справи – лишень 40–45.

Не хотілось би доходити думки, що обрані Запорізькою громадою депутати навмисно не бажають створення нових робочих місць в регіоні, підняття зарплати, зменшення у кілька разів рахунків за енергоносії та, відповідно, покращення життя своїх виборців за три місяці, а не рік-два, як говорить наш прем’єр. Адже усе це передбачає прийняття до реалізації ЄДСМ.

 

– Сподіваємось, що здоровий глузд візьме гору, і запорізькі депутати врешті-решт ухвалять таке вистраждане питання. Користуючись нагодою, прокоментуйте, будь ласка, результати стокгольмського арбітражу щодо розірвання газового контракту 2009 р. з «Газпромом» про газопостачання в Україну.

– Зазначу, що цей контракт був міжнародним, а не внутрішньодержавним. Його підписувала не тільки Україна, а й низка європейських держав. Між іншим, угода була лобістська, працювала за схемою: «бери або плати». Тобто якщо не вибереш потрібної кількості, зазначеної у контракті, все одно її потрібно сплатити. Жодна із світових економік сьогодні вже не працює за такою схемою. Отже, ціну було нав’язано, оскільки за рішенням суду вона не була ринковою.

 

На момент 2009 року за контрактом вартість 1000 кубів газу становила $235. Ціна розраховується, виходячи із вартості одного бареля нафти, що на той час коливався в межах $68–69.А за вимогою «Газпрому» ціна лишалась незмінною, незважаючи на те, що на біржі ціна на газ скаче і відповідно постійно змінюється.

 

Крім того, суд у Стокгольмі довів, що в Україні відсутній енергетичний ринок. Барель нафти впав до $35. Відповідно, має здешевіти газ. А у нас протягом трьох років його вартість наче скаженіла, і кінця росту цін не видно. Парадокс на внутрішньому ринку, й годі.

 

У підсумку, якщо минулий контракт розірвано, потрібно погоджувати новий. Але нашою групою ЄДСМ доведено, що вітчизняного газу вистачає для споживання населенням і промисловістю, навіть лишається на експорт. Собівартість власного газу становить $15–18 за 1 тис. куб. Рентабельність не має перевищувати 30-35%. Тому для населення газ коштуватиме не більше $90 за 1 тис. куб. Можна додати транзит, і максимум, за скільки отримуватиме населення блакитне паливо – це 3 тис. грн за 1 тис. куб.

 

Нинішній уряд перетворив ресурс у спекулятивний товар, довівши рентабельність до 200% як мінімум. Це пограбування населення! Відповідно перевищена собівартість економіки, що зробило її неконкурентною. Ресурс не має перевищувати 10% рентабельності. Якщо зашкалює, то економіки немає.

 

У Стокгольмі з’ясувалось, що у нас немає зведеного баланса, а те, що влада творить з населенням і промисловістю є геноцидом. За рішенням високого суду, будь-яка громада має право позиватись до Європейського суду і вимагати від українського уряду переходу до ринкового механізму.

 

Наталія НЕСТЕРЕНКО, фото Володимира САЛЬНИКОВА

 

Джерело Позицiя