Тетяна ОЗЕРОВА: «Державна політика спрямована на збереження закладів позашкільної освіти»

Сьогодні в Україні заклади позашкільної освіти фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також шляхом надання відповідних освітніх субвенцій. Але громадськість занепокоєна питаннями: які зміни очікують сферу позашкільної освіти, підтримуватиметься ця форма навчання державою надалі, чи її фінансування ляже важким тягарем на плечі батьків?

Про таке ПОЗИЦІЯ запитала директора департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Тетяну Озерову.

– Тетяно Ярославівно, минулого року Верховною Радою України був розглянутий проект щодо внесення змін до Закону України «Про позашкільну освіту». Цього ж року уряд планує зробити в ньому вже нові поправки. Поясніть, будь ласка, чи забезпечуватиме й надалі держава фінансування позашкільної освіти?

– Щоб уникнути якихось чуток, пропоную, по-перше, розібратись у законодавчій базі. Там чітко прописані зобов’язання засновників закладів позашкільної освіти, зокрема, вказано: жодним чином фінансування не може бути перекладено на плечі батьків. У Законі України «Про освіту» зазначається, що позашкільна освіта є невід’ємною частиною освітньої системи взагалі.

Тобто, засновник установи – ним може бути як орган місцевого самоврядування, так і обласна рада – має утримувати, формувати та розвивати мережу закладів позашкільної освіти. Такі заклади не можуть зникнути, тому що це відповідальність місцевої влади. Так, Верховна Рада України планує ухвалити новий закон «Про позашкільну освіту», і він наразі обговорюється. Не йдеться про те, що всі заклади позашкільної освіти мають перейти на розрахункову основу. В таких установах можливо надавати платні послуги, тому що вони мають бути прибутковими, але це не означає, що будуть знищені усі бюджетні заклади і засновані тільки приватні. Навпаки, державна політика зараз спрямована на збереження закладів позашкільної освіти. Тому ми не стоїмо осторонь і розуміємо, що позашкільна освіта повинна залишитись на бюджетному фінансуванні. Але заклад позашкільної освіти може також заробляти кошти незалежно від державної підтримки. Наприклад, надавати в оренду приміщення або давати приватні заняття – вже за участю позаштатних працівників.

– Скільки на сьогодні закладів позашкільної освіти функціонує у Запорізькій області?

– Станом на 1 грудня 2018 року в регіоні функціонують шістдесят закладів позашкільної освіти, в яких працює 3351 гурток – в них навчаються 50 150 учнів. Працюють десять дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які відвідують 4296 вихованців. Тож загалом в регіоні налічується сімдесят закладів позашкільної освіти. Усі вони знаходяться під патронатом системи Міністерства освіти і науки України. Також за ініціативою обласної ради було створено чотири комунальні заклади обласних центрів позашкільної освіти за такими напрямками: художньо-естетичний, технічний, спортивно-туристичний та екологічний. Вони повністю фінансуються з обласного бюджету.

Перед нами поставлено завдання розширити кількість гуртків, які ще можливо відкрити в об’єднаних територіальних громадах Запорізької області – за умови, що там є викладачі, керівники позашкільного напряму, профільні спеціалісти з творчої діяльності. Ми можемо їх брати на роботу для того, щоб вони там працювали з дітьми.

– Відомо, що процес децентралізації дещо ускладнив роботу в напрямку позашкільної освіти. Прокоментуйте, будь ласка, даний аспект.

– Так, існують деякі непорозуміння. Хочу зазначити, що коли ми тільки починали робити перші кроки децентралізації, то перші, хто постраждав від цього процесу, були саме заклади позашкільної освіти. Їх не закривали – просто скорочували ставку викладача та не брали на навчання дітей з громад. Ось дивіться – є заклад позашкільної освіти, який підтримувала районна рада, є громада, яка відділилася від ради, але ж діти там залишились. Ця громада знаходиться на території певного району, який у майбутньому, можливо, буде приєднаний до іншої громади, бо процес їх об’єднання ще триває. Але вони не можуть утримувати цей заклад за рахунок своїх власних коштів, бо їх частина йде на потреби громади. Що в такому випадку робити? Тому ми зібрали голів громад та роздали їм методичні рекомендації, щоб вони на засадах співпраці укладали договори на загальне утримання закладів позашкільної освіти, частково дольовим способом, і підвозили дітей до цього закладу на автобусах. Або другий варіант – щоб вони створювали свої заклади позашкільної освіти, бо без них громада не може повноцінно розвиватись. Як створити свої заклади? Шляхом реанімації клубів. Створювати там різні гуртки, секції як для дітей, так і для дорослих. Або утворювати опорні заклади загальної середньої освіти, і там у другій половині дня організовувати позашкільну роботу. І багато громад пішли у напрямку використання приміщень опорної школи для позашкільних занять.

– А за рахунок чого утримуються всі ці гуртки?

– Тільки за рахунок власних коштів. І це правильно і добре. Адже для дітей, які залишаються ізольовані в межах однієї громади, все одно потрібен розвиток. Необхідно проводити різноманітні змагання, конкурси, огляди тощо. Вони повинні один з одним спілкуватись, бачитись. Тому, щоб уникнути будь-якої ізоляції, ми і намагаємось в межах своїх повноважень постійно проводити конкурси, змагання. Для здійснення на обласному рівні вказаних заходів у нас є ресурси – кошти і договори на оренду залу у Запорізькому Палаці культури «Орбіта», а для проведення спортивних змагань – відповідні зали. Тож причин для тривоги немає, але ж ви знаєте, що завжди все нове сприймається насторожено.

– Тетяно Ярославівно, але не дивлячись на це, все одно трапляються випадки, коли позашкільні заклади закривають.

– Так, на жаль, трапляються такі випадки. Але щоб вирішити цю проблему з найменшою шкодою для дітей, деякі заклади позашкільної освіти просто об’єднують. От, наприклад, як у місті Бердянськ, де об’єднали такі заклади та зробили центр дитячої та юнацької творчості. Вони пішли тим самим шляхом, що і ми: зробили окремо декілька напрямів, за якими проводяться заняття. Таким чином, зробили одразу дві справи: оптимізували кошти та зберегли діяльність закладів позашкільної освіти. При цьому якість надання послуг від цього не погіршилась. Навпаки, бердянські колеги працюють над тим, щоб розширити напрями навчання і відкрити нові.

– Які нові гуртки або напрями були відкриті останнім часом?

– У нас є комунальний заклад «Запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді «Грані» Запорізької обласної ради, в якому ми постійно розширюємо мережу гуртків науково-технічного спрямування в рамках STEAM-освіти. В Запорізькому та Чернігівському районах, Комишуваській і Веселівській ОТГ минулого року відкрились нові гуртки – Творчої діяльності в середовищі програмування Scratch, Медіатехнології, Електронне моделювання та конструювання за допомогою Arduino і Основи робототехніки та комп’ютерного моделювання. Є також і приватні гуртки такого напряму, але заняття там дуже дорого коштують. А ми надаємо ці знання дітям безкоштовно, фінансуючи освітянські проекти повністю з обласного бюджету. Тож, як бачите, розвиток йде, і ми сподіваємось, що у майбутньому наші діти нам за це будуть вдячні.

Олексій ВЛАСОВ