Регистрация    Войти
Авторизация
» » » » Максим ОСТАПЕНКО: «Хортиця – надзвичайно цікавий об’єкт для туристів»

Максим ОСТАПЕНКО: «Хортиця – надзвичайно цікавий об’єкт для туристів»

Категория: Общество, Регион
Максим ОСТАПЕНКО: «Хортиця – надзвичайно цікавий об’єкт для туристів»Коли заходить мова про Запоріжжя, то в уяві багатьох людей наше місто відразу асоціюється з двома видатними місцевими об’єктами: греблею Дніпрогес та Національним заповідником Хортиця. І дійсно, мало хто буде заперечувати, що острів Хортиця є найунікальнішим місцем національної і культурної спадщини України, який, до речі, входить до списку історико-культурних пам’яток «Сімох чудес України».
 

За своє дуже давнє існування острів увібрав у себе всю палітру природних красот. Це унікальні ландшафти: урочища, балки, скелі віком орієнтовно 2,7 мільярдів років. Флора та фауна, яка вражає багатством рідкісних рослин; деякі з них занесені до Червоної книги України. Також на острові вирує життя багатьох рідкісних тварин.

 

ПОЗИЦІЯ вирішила дізнатись у генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка, у якому стані зараз знаходиться заповідник та які він переживає труднощі.

 

– Максиме Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про стан заповідника та про його сьогоденний розвиток.

– Національний заповідник Хортиця – це надзвичайно унікальний і цікавий об’єкт історії, культури, природи, а також сучасної інфраструктури. Тому ми намагаємось розвивати кожен з цих напрямків. Функціонально це, безперечно, історико-культурний об’єкт. Оскільки ми входимо до системи Міністерства культури України, то нашим завданням на сьогодні є вивчення та популяризація давньої історії, пам’яток острова та всього, що з цими речами пов’язано. Працюємо над збереженням історичних об’єктів різних епох, в тому числі і часів козацької доби. Проводимо експозиційні роботи, розвиваючи музейний напрямок. Дуже багато людей приїздять сюди подивитись не тільки на артефакти козаччини, адже Хортиця багатогранна. Острів зберігає в собі історію часів Київської Русі, скіфської пори, епохи бронзи тощо. Оскільки Хортиця стоїть на Дніпрі, свого часу тут був епіцентр проходження різного класу суден. Про таке свідчать пам’ятки, пов’язані з історією судноплавства. Кожного року наші науковці, археологи, експозиціонери опрацьовують та вивчають ці речі, музефікують їх, роблять експозиції, аби вони стали доступними для широкого загалу.

 

– Розкажіть про екологічну ситуацію на острові і заходах щодо її покращення.

– Оскільки Хортиця є об’єктом природно-заповідного фонду, то державою покладені обов’язки щодо збереження екологічної складової острова, бо він є унікальною природною пам’яткою, яка поєднує в собі безліч різних цікавих ландшафтів, пов’язаних між собою. Це скелі, балки, озера, болота, степові та лісові ділянки. Тут унікальний рослинний та тваринний світ, і все це досі досліджується і зберігається. З цієї причини ми намагаємось примножувати та зберігати той потенціал, який має острів. І хочу сказати, це нам вдається. Ми спостерігаємо позитивну динаміку покращення екологічного стану за останні роки. Звісно, є певні труднощі, бо такі природні фактори як пожежі, або промисел професійних браконьєрів наносить природі великої шкоди. І ми з такими явищами постійно боремось, залучаючи усі можливі ресурси – як державні, так і долучаємо громадськість, тому нам вдається тримати ситуацію під контролем. Останнім часом місцева влада плідно допомагає нам. Завдяки підтримці міської та обласної ради ми змогли залучити кошти екофонду для реалізації відповідних проектів на Хортиці. Тож ми дуже багато робимо справ в цьому напрямку, проте маю зазначити, що екологічна культура в нашому регіоні і загалом по Україні вельми низька. Тому вважаю, що пропагування екологічної політики в країні на державному рівні має бути пріоритетним напрямком. Те, що ми робимо спільними зусиллями, є позитивним досвідом, і його потрібно масштабувати в межах всієї України. Бо ми не маючи жодного відношення до Міністерства екології, робимо колосальну кількість заходів для покращення природного стану Хортиці.

 

– Які зовнішні чинники більш за все наносять шкоди острову?

– По-перше, пожежі. Ви бачите, як змінюється клімат. Приблизно за останні десять-п’ятнадцять років він стає більш засушливим, що поступово виявляється на нашій території, роблячи її спекотною. Тому ми робимо все можливе, аби зберегти кількість зелених насаджень, бо наше місто індустріальне та страждає від шкідливих викидів, а це питання екологічної безпеки, що впливає на здоров’я запоріжців. Саме в цьому аспекті пожежі наносять колосальну шкоду. Ось 2017 року у нас було більше 80-ти пожеж. Тоді приблизно чверть території острова було пошкоджено. Минулого року завдяки екофонду та посиленій охороні, нам вдалося значно покращити ситуацію: було зафіксовано всього чотири пожежі і десять підпалів, але ми їх оперативно локалізували.

 

Іншим, не менш шкідливим чинником, є браконьєрство. Хортиця слугує привабливою принадою для браконьєрів. На острові мешкає чимало рідкісних тварин, на яких вони незаконно полюють. Багато фіксуємо порушників з мисливською зброєю. Дуже серйозну проблему для тварин становлять так звані петлі. Вони ставляться непомітно і їх складно виявити. Тому практично неможливо спіймати полювальника на гарячому. Отже ми звертаємось до людей бути пильними, і якщо хтось помітить щось підозріле, просимо повідомляти нам. Разом, я сподіваюсь, нам вдасться зберегти нашу фауну.

 

Ну і, звісно, ще один проблемний момент – незаконна рибна ловля. Хортиця щедра на озера, плавні, які мають унікальні нерестилища. Люди цим користуються, ставлячи сітки у цих містах, тому, я вважаю, влада має активізувати усі служби, які відповідають за охорону на воді. Це і рибна інспекція, і водна поліція. Бо у нас, у заповіднику, немає таких ресурсів, які б дозволяли нам ефективно боротися з браконьєрством на воді.

 

– Чи ведуться на острові археологічні розкопки?

– Ми постійно працюємо в цьому напрямку. Минулого року проводили розкопки неподалік від Запорізької Січі та й знайшли поховання часів скіфської доби. На жаль, вони частково пограбовані, але залишились цікаві знахідки про духовну культуру цього періоду. Досліджено декілька стародавніх святилищ, зокрема, епохи ранньої бронзи. Дуже багато археологічних пам’яток можна побачити, досліджуючи знахідки ранньої епохи індо-арійської культури. Вона розійшлася Європою, взявши своє коріння з нашого регіону. Родоначальником її була середньостогівська культура, яка походить від скель середнього стогу, і знаходяться вони біля Хортиці. Тут було знайдено поселення епохи міді і раннього бронзового віку. Історичним курганам, які були досліджені, ми намагаємось повернути первинний ландшафт. Фортефікаційні споруди відновлюємо, аби люди змогли уявити історичну картину, яка була у давні часи на Хортиці. Сподіваюсь, що з часом знахідок буде ще більше, єдина проблема – всі ці роботи потребують фінансування. Щоб усі знахідки були вчасно музеєфіковані і перетворені в об’єкти музейного догляду. Це важливі археологічні програми, на які у розвинених країнах витрачають дуже багато коштів, щоб не спливав туристичний потік. А у нашої країни поки що немає таких можливостей, тому такі проекті підтримуються дуже слабо. Але ми залучаємо спонсорів та меценатів, які допомагають нам у реалізації низки наших задумів.

 

– Національний заповідник Хортиця – унікальне місце, відоме усьому світові. Наскільки ця унікальність зберігається зараз порівняно з іншими світовими історичними об’єктами? Адже багато з них занесені у список ЮНЕСКО.

– На жаль, у нас немає об’єктів, які мають статус ЮНЕСКО. Бо для його отримання потрібна відповідність певним вимогам, а вони дуже високі та потребують збереження, наявності автентичного середовища й історичного ландшафту. Єдине, у нас на цей статус зміг би претендувати острів Байда. Це місце, де князь Дмитро Вишневецький збудував фортецю, яка зветься «Дерево-земляне містечко». Тут були знайдені та досліджені пам’ятники I–III тисячоліття до нашої ери. Теоретично поки що це єдиний такий об’єкт, який зміг би зацікавити представників ЮНЕСКО.

 

– Максиме Анатолійовичу, на вашу думку, Хортиця може мати ще більший туристичний потенціал?

– Місто Запоріжжя, зокрема і острів Хортиця, приваблює багато людей, у нас достатньо високий туристичний потенціал. Єдине, чого нам не вистачає, розумного підходу для того, щоб цими перевагами скористуватись. Ось, наприклад, давайте подивимось, що відбувається зараз з відомим в архітектурній сфері проектом – «Запорізьке соцмісто». Це унікальний архітектурний проект, але він знаходиться в жалюгідному стані. Через всі ці перебудови, розміщення різних зовнішніх реклам знищується архітектурний комплекс, який був побудований на початку XX століття. У нас на Хортиці музеєфіковані п’ять стародавніх кораблів. На всьому просторі колишнього Радянського Союзу немає подібних історичних реліквій, які є у нас. Але ми не маємо на сьогодні державної підтримки задля створення музею судноплавства. А такі музеї приваблюють сотні, а то й тисячі туристів, що може приносити неабиякі кошти державі.

 

Тому влада має розуміти, наскільки це все нам потрібно, і поставитись до історії і культури нашого міста прагматично. Бо в туристичну культуру, реставрацію, музеєфікацію тощо у всьому світі вкладається дуже багато коштів. Зараз туризм набирає обігу та вже перетворився у потужну бізнес-індустрію, в якій обертаються мільйони доларів. І в деяких країнах приносить економіці більше тридцяти відсотків доходу, але ж для цього потрібно спочатку вкласти в цю галузь кошти, аби потім отримати прибуток. А у нас ніхто не хоче вкладати, всі хочуть тільки отримувати.

 

Максиме Анатолійовичу, дуже дякуємо вам за таку вичерпну та цікаву бесіду та бажаємо успіхів в вашій такій корисній потрібній праці.

 

Олексій ВЛАСОВ

 

Источник Позиция

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Написать комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Введите код: