А ЗАВТРА ЗАКОНЧИЛАСЬ ВОЙНА
Є варіанти: чи варто Україні списувати зовнішні борги? В
умовах війни будь-яка країна переживає економічну, фінансову,
соціальну та гуманітарну кризи – це аксіома. А за умови того, що держава
обтяжена величезними боргами, у ній виникає скрута по всіх фронтах, як
це, власне, зараз відбувається з Україною.Саме через це фракція «Слуга народу» звернулася до президента й уряду з проханням домовитися із міжнародними кредиторами про списання бодай не всього нашого зовнішнього боргу, а хоча б його частини. Аргументація проста: війна завдає нищівних ударів по економіці та інфраструктурі, а це вже форс-мажор, тож поставтеся з розумінням.
Зазначимо, що Україна дійсно заборгувала міжнародним фінансовим інституціям чимало – 29,6 мільярдів доларів (загальна ж сума зовнішнього боргу становить близько 58,5 млрд): 14,3 млрд - Міжнародному валютному фонду, 7,3 млрд - Міжнародному банку реконструкції та розвитку, 5,3 млрд ЄС і 1,7 млрд - Європейському інвестиційному банку. Організації зовсім небідні, тож могли б, у принципі, піти назустріч, але... Міністр фінансів України Сергій Марченко неодноразово наголошував, що списання чи навіть реструктуризація зовнішнього боргу матиме негативні наслідки для нашої країни. І називав конкретні цифри: 5-7 мільярдів доларів щомісяця у вигляді зарубіжної допомоги. - Понад 80% виплат становлять платежі не за зовнішніми, а за внутрішніми боргами. Навіть розмови про потенційну реструктуризацію шкодять нашим планам. Тому Україна планує обслуговувати свої боргові зобов'язання, - казав він. Але ж ми маємо враховувати і той факт, що через війну розмір зовнішнього боргу до кінця 2022 року може сягнути 85% ВВП. Тобто віддавати доведеться майже все, що державі якимось чином вдасться заробити. Зараз м’яч на полі наших західних партнерів. Вони дійсно можуть ініціювати прощення частини заборгованості України: до речі, ще у березні Конгрес США уповноважив свій уряд віднайти варіанти для цього кроку. Тим більше що міжнародна практика знає низку епізодів зниження боргового навантаження - через цю процедуру свого часу пройшли майже 40 країн, і суми їм списали значні. Дані витрати в основному беруть на себе МВФ і Світовий банк за рахунок власних ресурсів, а також уряди-кредитори. Якщо Україна вдасться до такого кроку, вона може розраховувати на суттєве зменшення зовнішнього боргу - йдеться про десятки мільярдів доларів. Власне, чому хоча б не спробувати? Зрозуміло, що це кінець-кінцем вплине на імідж нашої держави у світі. Також ми можемо потрапити під ще більший вплив Заходу, який вимагатиме певні «преференції» за фінансове прощення. Тому влада і не поспішає просити партнерів про списання боргів - принаймні, так пояснюють нам. А може, справа у тім, що списання робить неможливими якісь махінації з кредитами? Цю версію також не варто відкидати... Максим КОРОБЕЦЬ
|
Автор: maxxx
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.
