Реєстрація    Увійти
Авторизація
» » » » Обмін «люб’язностями»: місце якого режиму на смітнику історії?

Обмін «люб’язностями»: місце якого режиму на смітнику історії?

Категорія: Позиція » Статті » Політика
Обмін «люб’язностями»: місце якого режиму на смітнику історії?В принципі, не таємниця, що фактично всі заяви вищого керівництва Кремля призначені, так би мовити, для внутрішнього користування, тобто населення країни-агресора. Та й придатні тільки в тих широтах. Накачувати росіян пропагандою, навіювати їм міф про велич РФ і виправдовувати цим злочини проти людства - ось і вся політична парадигма Москви.
 
А ще вона ґрунтується на якомусь божевільному цинізмі. Так, головний дипломат РФ Лавров заявив, що його держава допоможе українцям скинути антинародний режим.
 
- Нам шкода український народ, який заслуговує на краще. Нам шкода українську історію, яка руйнується у нас на очах, шкода тих, хто піддався на пропаганду київського режиму, націлену на те, щоб Україна стала вічним ворогом Росії. Наші народ продовжать жити разом. Ми обов'язково допоможемо українцям позбутися режиму абсолютно антинародного та антиісторичного, - сказав він.

Звісно, такі заяви розраховані лише на зомбованих мешканців РФ, які підтримують «спецоперацію» в Україні, та купку колаборантів, що окопалися всередині нашої держави. Оскільки нормальна людина відреагує на подібні сентенції однозначно – просто покрутивши пальцем у скроні.

Приблизно в такому стилі відповів на слова Лаврова радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

- Класична шизофренія: вранці заявляєш, що Москва прагне переговорів, а вже ввечері, що твоя мета - позбутися «антинародного київського режиму». І це каже суб'єкт, що представляє країну-варвара, яка вторглася на чужу територію та вбиває українців. Так от, «режим» – це щось у російських в'язницях, а в Україні є законно обрана влада. Вирішуючи когось скинути, важливо самому не опинитися на смітнику історії, - сказав він.

І насправді саме до цього йде. Яким би раніше не було ставлення до РФ у світі, її офіційним представникам ще потискали руки у міжнародній спільноті. А зараз відгороджуються, мов від прокажених. Тому вся «велич» Кремля дійсно потоне на смітнику – і політичному, і економічному, і культурному. Якому режиму мають дякувати за це росіяни?