Ми вже колись згадували про таке явище у нашій дійсності, як електронні петиції, і яку роль вони відіграють у суспільному житті. І дійшли висновку, що народ може писати тому ж президентові, що заманеться, - влада все одно навряд чи почує та відреагує. Проте є пропозиції, на які вона з певних обставин очі закрити не може.

Наприклад, петиція з приводу легалізації в Україні одностатевих шлюбів за два місяці набрала достатню кількість голосів (навіть із запасом – 28,6 тисячі проти необхідних 25 тисяч) і опинилася на столі у Володимира Зеленського. Порядок є порядок: гаранту довелося на неї відповідати. Або, скоріше, маневрувати. Втім, судіть самі.

Отже, голова держави нагадав, що згідно Конституції шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, але в умовах воєнного стану Основний Закон змінити при всьому бажанні не вийде.

- Водночас Кабінет міністрів напрацьовував варіанти рішень стосовно легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства у рамках роботи з утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Відповідно до ст.116 Конституції уряд вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, - йдеться у відповіді Володимира Зеленського.

Перепрошуємо: тобто якби не війна, держава б із «блакитним вогником» в очах дозволила реєструвати шлюби представникам українського ЛГБТ? Просто так, тому що якась петиція набрала необхідну кількість голосів? Зазначимо, що 28,6 тисячі громадян, які поставили під нею підписи, це взагалі ні про що. До речі, хтозна, чи не підтримали звернення до президента наші біженці, які в Європи нахапалися «духу свободи»?

Давайте одразу визначимося: за великим рахунком, ЛГБТ в Україні не утискаються. Просто суспільство у нас не вважає за потрібне виносити на загал свої «статеві забаганки». Тим більше ті, які традиційними не вражаються. З приводу «веселкових» шлюбів – та будь ласка, їдьте до інших країн та укладайте свої «подружні» угоди. Вони не визнаються в Україні? Ну то й що ж, штамп у паспорті неважливий, коли є почуття, правильно? Але тоді навіщо підбурювати соціум?

Звісно, ми чудово розуміємо, звідки ростуть ноги у цієї «блакитної» ініціативи. Можливо, Захід поставив таку умову для підтримки нашої країні, надання їй фінансової допомоги - аби в певний момент ми пішли стежкою моральної деградації? Поки що, вибачте на слові, дійсно «допомагає» війна - Конституцію не зміниш. Але рано чи пізно вона закінчиться, і що тоді - паруйтесь, ЛГБТ-шники, відкрито і на законних підставах?

Максим КОРОБЕЦЬ

Автор: maxxx

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

"Ми не відстоюємо чиюсь позицію! У нас – своя!"

З «блакитним вогником»: ЛГБТ в Україні - на переможній стезі?