Основні аналізи крові – що і коли робити?

 "Аналіз крові" - що насправді означає цей термін? У крові можна визначити безліч параметрів – від базових скринінгових тестів до генетичних тестів. Результати аналізів крові є неоціненною допомогою для лікаря у постановці діагнозу та призначенні лікування. Однак до того, як виникне така потреба, варто у профілактичних цілях виконати основні аналізи крові та аналіз аст.

Навіщо робити аналіз крові?

Не думаю, що хтось із нас буде радий почути, що в організмі виявлено захворювання, яке потребує втручання фахівця, тривалого лікування чи кардинальної зміни способу життя. На жаль, багато людей взагалі не думають про профілактику здоров'я, помилково вважаючи, що якщо вони не хворіють, то лікар їм не потрібен.

Тим часом базові, доступні профілактичні тести можуть показати ризик розвитку серйозних захворювань ще до появи їх перших симптомів.

Кожна здорова доросла людина повинна здавати базовий аналіз крові не рідше одного разу на рік. Їхні результати дозволять оцінити загальний стан хворого та виявити тривожні порушення, на які повинен звернути увагу лікар.

Які основні аналізи крові?

Необхідний мінімум у профілактичних аналізах крові для дорослої, здорової людини становить:

• морфологія;
• глюкоза;
• ліпідний профіль;
• печінкові проби;
• електроліти;
• креатинін;

Аналіз крові

Загальний аналіз крові – це основний аналіз крові, що дозволяє оцінити загальний стан організму. Цей тест визначає кількість та якість клітин крові, тобто еритроцитів, лейкоцитів (лейкоцитів) та тромбоцитів (тромбоцитів). Їхня кількість, зовнішній вигляд та пропорції змінюються при багатьох хворобливих станах, таких як: запалення, інфекції, анемія, аутоімунні захворювання, алергії, рак або зневоднення.

• Кількість еритроцитів та показники їх якості (MCV, MCH, MCHC, RDW) дозволяють діагностувати анемію.
• Кількість та пропорції окремих фракцій лейкоцитів змінюються при інфекції або в період імунодефіциту.
• Кількість тромбоцитів у крові важлива для правильного зсідання крові.

Тест ШОЕ (реакція Бернакі)

Тест ШОЕ, або тест Бернаки, вже давно використовується для діагностики запалення та інфекції. Це неспецифічний тест, але завдяки йому можна виявити низку різних хронічних захворювань.

Тест ШОЕ вимірює швидкість осідання клітин крові у зразку крові. Значення ШОЕ буде підвищено за таких станів, як інфекція, хронічне запалення, рак, ревматичні захворювання або аутоімунні захворювання.

В даний час як маркер запалення часто використовують більш специфічний тест, яким є СРБ - вимірювання концентрації С-реактивного білка, що виробляється в т.зв. гостра фаза інфекції.

Глюкоза (цукор)

Глюкоза є основним джерелом енергії людського організму. Порушення метаболізму цукру в крові можуть призвести до розвитку багатьох захворювань, таких як діабет, ожиріння, резистентність до інсуліну та порушення кровообігу.

Визначення рівня глюкози в крові використовується як скринінговий тест для діагностики діабету. Існують строгі медичні рекомендації, що визначають порядок дій після отримання підвищеного результату тесту на глюкозу.

При інтерпретації результатів також слід враховувати фактори, які можуть вплинути на рівень глікемії: час, що минув з моменту останнього прийому їжі, фізичну активність, час доби, лікарські препарати, що приймаються.

Ліпідограма (ліпідний профіль)

Ліпідограма дозволяє визначити кількість та тип ліпідів, що циркулюють у крові. Ліпідний профіль складається з: загального холестерину та його фракцій (ЛПЗЩ, ЛПНЩ та не-ЛПЗЩ), а також тригліцеридів. Холестерин не є несприятливим елементом у нашому організмі, він навіть необхідний для правильного функціонування. Його фракція ЛПВЩ («хороший» холестерин, частки високої щільності) відіграє захисну роль. Фракція ЛПНГ (поганий холестерин, частинки низької щільності) сприяє розвитку атеросклерозу. Рівень тригліцеридів говорить про запаси жиру в організмі.

Рівень загального холестерину сам собою вже може дозволити оцінити стан ліпідного обміну, але точне поділ фракцій у ліпідограмі є важливим джерелом оцінки ризику серцево-судинних захворювань, таких як атеросклероз, ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда.

Печінкові проби

Печінкові тести є набором тестів параметрів, які є показниками функції печінки. Тести включають тести ферментів, що беруть участь у метаболічних процесах: АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП та наліз рівня білірубіну. Вони дозволяють діагностувати захворювання печінки та жовчних проток, такі як жирова дистрофія печінки, ушкодження, спричинені ліками або алкоголем, або хронічні гепатити В та С.

Електроліти (іонограма)

Електроліти – це термін для позначення іонів натрію (Na) та калію (K), присутніх у крові. Вони відповідають за підтримку правильного водно-електролітного та кислотно-лужного балансу організму. Порушення в іонній системі можуть свідчити ть, серед іншого: про ниркову недостатність або зневоднення. Гіпертонія та захворювання серця та нервової системи також пов'язані з порушеннями електролітного балансу. У зв'язку із складністю регуляторних механізмів, відповідальних за іонний баланс, будь-які відхилення від референтних діапазонів повинні інтерпретуватися лікарем з урахуванням додаткових факторів та результатів інших тестів.

Креатинін

Креатинін є продуктом обміну білків в організмі. Рівень креатиніну разом із визначенням РСКФ є показником функції нирок. Збільшення цього параметра у лабораторних дослідженнях може свідчити про різні види захворювань нирок та потребує подальшої діагностики.

Інші аналізи крові, які варто зробити

Крім основних аналізів крові, описаних вище, також варто визначити такі параметри, як:

• ТТГ - тестування рівня ТТГ дозволяє оцінити правильне функціонування щитовидної залози;
• система згортання – основні параметри коагуляції – ПВ, АЧТБ; варто виконувати, наприклад, при діагностиці рясних менструацій або прихованих кровотеч із шлунково-кишкового тракту.